Нещодавно вдалося побувати у ще одному Кофейбусі – найпершому з тих, про які вже доводилося писати раніше. Автобус перебуває у зручному для відвідування місці, неподалік від станції метро “Шулявська” і, загалом, є найпопулярнішим з решти своїх братів, оскільки завжди стоїть на одному місці: умовно про його розташування кажуть “біля танка”. Дійсно, це площа, на якій знаходиться пам’ятник у вигляді старого танка, який може слугувати орієнтиром для відвідувачів. Але насправді, коли підходиш ближче, більше виділяється саме Кофейбус, оскільки попри коричневий тон свого розфарбування, він має колеса з яскравими червоними ковпаками і так званими “вайт-волами” на боковинах шин. А ввечері він ще й блищить безліччю вогнів, які складно не помітити.

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

Колеса з червоними ковпаками і вайт-волами добре компонуються з коричневими візерунками на кузові, присвяченими темі війни.

Одразу помітно, що машина старенька – це ЛАЗ-695М, 1973 року випуску, якому цьогоріч стукне цілих 42 роки! Попри це дідусь виглядає набагато молодше за стомлених життям і роботою Богданів, яким максимум років по 16, а здебільшого і стільки немає. Сам Кофейбус не має однотонної кольорової гами – на нього нанесені зображення, присвячені Дню Перемоги. Тому цю машину цікаво роздивлятися не лише всередині, а й ззовні. Символічно, що поряд пролягає вулиця під назвою проспект Перемоги.

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

На цій моделі вже немає легендарного повітрозабірника, який тягнувся з даху до двигуна, замість нього два маленьких одразу за задніми боковими віконцями

Як зізнається сам власник Кофейбусів – Вадим Навроцький – першим дійсно мав бути автобус ЛАЗ, але моделі Е, а не М. Натомість 695Б став другим представником сімейства кавових автобусів. Вперше Вадим побачив цього ЛАЗика в дворах поблизу дешевої мийки, а повернувся до нього через цілих 7 (!) років. Що найцікавіше – автобус досі стояв на тому ж місці. Машина була не на ходу, а належала товаришам майбутнього власника, тому питання покупки вирішилося швидко, адже все одно ЛАЗ мав піти на металобрухт. За свого першого етапу життя автобус був навчальним, тому можна здогадатися, чого він натерпівся. Тому то і заслуговує цей скромний ЛАЗик бути чимось більшим, і 695-й став цим більшим – тепер це комфортне і затишне місце, де можна випити смачної кави, а також помилуватися безліччю фотографій під його стелею з фестивалів OldCarFest та інших заходів. Мушу визнати – сюди за моїми власними спостереженнями навідується більше людей, ніж в інші кофейбуси, тому столика іноді можна і не знайти. Але у будь-якому разі вздовж зовнішнього борту автобуса приладнали ще один, а до послуг відвідувачів чотири барних стільці надворі плюс окремо ще два столики надворі. Спочатку можна посидіти тут, а зрештою і в салоні місце звільниться :)

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

Надзвичайно атмосферно виглядає ліхтар над лобовим склом автобуса

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

Робоче місце баристи…

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

…, а ось така масштабна модель автобуса його надихає на роботу

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

А це колишнє робоче місце безлічі учнів, що вчилися керувати великими автобусами

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

На передній панелі розмістилося безліч цікавинок, зокрема, збірка квитків громадського транспорту різних років у дерев’яній рамочці

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

Ну а це робоче місце… хоча ні, це місце для відпочинку відвідувачів Кофейбусу

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

Творчий безлад :) Особливо виділяється гігантських розмірів Nokia… і “пушка” коло неї

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

Жорсткий безлад :)

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

Над місцем водія лампа ще з часів Чехословаччини

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

В BMW би позаздрили такому :)

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

Той самий програвач, з якого грається музика в атобусі

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

І безліч фото, якими буквально всіяний увесь Кофейбус…

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1

фото ЛАЗ-695М, Кофейбус-1