Ще на початку XX століття було звичним побачити авто без лобового скла, а водії часто одягали спеціальні окуляри, що також обіграно у багатьох старих фільмах. Якщо ж говорити про спортивні авто, то там іноді не було не те, що пасків безпеки, там і кузов достатньо не захищав пілота. Можливо, через це ми маємо так багато смертей відомих спортсменів у часи становлення автоспорту. Однак ми поговоримо не про безпеку старих спортивних авто, а про сучасні спорткари, які (як не дивно) не мають лобового скла. Якщо на початку минулого століття це не виглядало так незвично, то нині ми навряд зможемо пригадати хоча б одну таку машину. Тим не менше, вони існують.
Компанія Lotus сьогодні відома своїми спартанськими спорткарами, але у моделі Lotus 2-Eleven хлопцям з Британії зовсім зірвало голову, і вони створили ще більш радикально легку версію автомобіля, отримавши споряджену масу в 670 кг.. При цьому встановили 1,8-літровий двигун 252 к. с.(!), отримавши “максималку” в 250 км/год і розгін до “сотні” за 3,9 с., а до 160 км/год – 9,1 с.
Caterham Seven Superlight R500 – це фактично також Lotus, але значно старіший. Однак традиційно британська класика поціновується і нинішніми автолюбителями, тому фірма Caterham люб’язно вирішила випускати такі собі осучаснені репліки. Машина оснащується фордівським 2,0-літровим мотором Duratec і секвентальною коробкою передач, що дозволяє отримати потужність 263 к. с., обертальний момент 177 Нм і розгін до 100 всього за 2,88 с.
SLR McLaren від Mercedes-Benz одразу здобув визнання як серед шанувальників німецької марки, так і серед тих, хто ставився до неї доволі прохолодно. Не дивно, що у 2009 році спеціальну лімітовану (75 екземплярів) версію, присвячену відомому спорстмену Стірлінгу Моссу, вирішили зробити на базі саме цього авто. В Mercedes-Benz вирішили взяти масою і потужністю, тому під капотом 5,5-літровий двигун V8 у 650 к. с., який дозволяє досягнути рубежу в 350 км/год і розгону 3,5 с. до “сотні”.
А цей Lamborghini Aventador J взагалі існує лише в одиничному екземплярі у такому кузові. Вочевидь в італійській компанії вирішили не ризикувати з головами своїх клієнтів і не давати їм причин придбати авто без лобового скла.
На цьому Ariel Atom далеко не заїдеш, навіть якщо маєш шолом. Адже машина повністю позбавлена кузова як такого і через дірки між трубами каркасу все продувається. Такий собі гігантський карт.
Відомий виробник мотоциклів розробив і свою версію трекового авто, щоправда, воно виглядає як дуже жирний мотоцикл, настільки специфічний у нього дизайн. Зрештою в машини з іменем прального порошка Ariel дизайну немає взагалі. KTM побудований на шасі-монококу і на нього ставлять 2,0-літровий TFSI потужністю 300 к. с. і моментом у 400 Нм. Передбачена і версія для бідних шарів населення потужністю “всього” 237 к. с.
Інша британська компанія BAC вирішила “наздогнати і перегнати” своїх конкурентів у побудові трекового авто, але, як на мене, воно вийшло набагато огиднішим за Ariel Atom і нагадує недозібраний Opel Speedster. Тим не менше BAC Mono має усі характеристики хорошого спорткара: карбонові панелі навішані на сталевий каркас, маса всього 540 кг, а 4-циліндровий 2,3-літровий двигун Ford Duratec розвиває 285 к. с. і 279 Нм. Максимальна швидкість доходить до відмітки 274 км/год, а розгін займає всього 2,8 с.
Zenos E10 також максимально полегшили: машина має карбоновий монокок, алюмінієвий кузов і відповідно масу всього 650 кг.. Тут також стоїть мотор Ford Duratec на 4 циліндри об’ємом 2,0 л., що реалізує потужність 200 к. с. на задні колеса. Показники скромніші – 217 км/год “максималки” плюс розгін 5 с порівняно з конкурентами сприймається як вічність. Але в авто є один беззаперечний плюс – на цьому авто можна їздити на дорогах загального користування.
Magnum MK5 має задньопривідне компонування із заднім же розташуванням 4-циліндрового двигуна на 250 к. с. в парі з 6-ступеневою секвентальною коробкою передач. Вага усього 545 кг, тому питома потужність складає цілих 460 к. с. на тонну. Мотор любить високі оберти, тому не соромиться розкручуватися до 11 000 об/хв, а максималка і розгін дорівнюють 240 км/год і 3,2 с. до “сотні” відповідно. Машина також дорожня, тому це ідеальне авто, щоб позбутися своєї дівчини, якщо вона вам набридла. Просто пообіцяйте її покатати на крутому спорткарі, а протягом вашого вояжу зустрічний потік повітря добряче розтріпоче її зачіску, яка готувалася цілий ранок. Жодна дівчина цього не вибачить, і помститися не зможе – скла все одно ніде немає, нічого розбивати.
VUHL 05 має гарний, але ніби незакінчений дизайн – складається враження, що до нього забули причепити передній бампер. Що на нього не забули поставити, це двигун Ford EcoBoost на 2,0 л. і потужністю 285 к. с. з 420 Нм моменту. Досягти максимальної швидкості 244 км/год і 3,7 с. до 100 допомагає 6-ступенева механічна коробка передач.
Іспанська Tramontana GT нагадує слимака, який частенько навідується в “качалку”. Пілоти, що сидять один за одним відповідно виглядають як вершники, щоправда в шоломах. Своїм жирним, особливо у задній частині, кузовом машина зобов’язана гігантському 5,2-літровому V10 з 6-ступеневою секвентальною коробкою, яка має підкермові пелюстки для зручності перемикання передач на треку. Двигун видає жахливі для такого авто 600 к. с.!
Більшість із цих авто досить безглузді, але без них наше життя було б нуднішим. Зрештою те, що їх зробили, означає наявність мінімальної кількості споживачів такого товару.