Український завод вантажних автомобілів КрАЗ лише чудом уник зникнення через відсутність покупців, і цим чудом стала війна. Однак при цьому військові авто, зокрема, і нових моделей критикувалися самими бійцями, які постійно виконують на них бойові завдання. Тому, до честі колективу заводу, він відреагував на такі закиди, тож пропонуємося ознайомитися з ними стосовно моделі “Спартан”.

По-перше, матеріали, що викривали суть українських машин на полі бою, були розміщені на сайті “Інформаційний опір”, “кразівці” ж назвали їх чорним піаром. Дивно, що в контексті останніх тенденцій не пролунало словосполучення “путінські агенти”. Тим не менше, відповіді були такими. Зауваження, яке досить актуальне з точки зору безпеки екіпажу – слабка ходова частина. На заводі зазначають, що насправді вона дісталася “КрАЗу” від американського добре відомого пікапа Ford F550, шасі якого добре зарекомендувало себе під час операцій в країнах Близького Сходу і Африки на озброєнні армій США та членів НАТО. Але завдання в рамках цих операцій полягали в патрулюванні небезпечних районів, доставці і захисті екіпажу від легкого стрілецького озброєнні та підриву на фугасі. В Україні ж через відсутність техніки, яку можна використовувати в адекватних їй умовах, “Спартани” працюють як машини ближнього бою і на їхню долю випадає більша частка бездоріжжя. Відтак, на заводі визнають, що скарги дійсно були, зокрема, щодо обриву кронштейнів кріплення амортизаторів. Цей недолік, як стверджується, доопрацювали і опісля скарг уже не спостерігалося.

Також новітні КрАЗи вимагають спеціального оснащення, яке може діагностувати поломки усіх електронних систем автомобіля… як у свою чергу контролюють роботу інших життєво важливих агрегатів позашляховика. Аргументом на користь “Спартана” звучить те, що просто необхідні адекватні сервісні умови для машини, однак, будьмо чесними з собою, там, де немає адекватних умов навіть для підтримання життєдіяльності людей, хороший сервіс для авто прийде ще нескоро. Тому з такими поломками доведеться просто миритися і виходити зі становища залежно від ситуації.

На сайті “Інформаційний опір” також стверджувалося, що на одній машині відвалилося колесо, однак на заводі провели аналіз і дійшли до висновку, що насправді це трапилося через безпосередньо підрив машини на фугасі. У це охоче віриться, як і в те, що надходять листи із вдячністю від бійців, оскільки сам бачив фото, де машині повністю розірвало капот, залишивши салон неушкодженим – плюси капотного компонування.

Недоліком названо і ціну в 4 550 000 гривень, хоча КрАЗ стверджує, що справжня вартість нижча і наявна відповідна документація, яка це підтверджує, хоча розголошувати інформацію кразівці нібито не мають права.

Олексій Мочанов, відомий автоспортсмен, а нині більше журналіст та волонтер, закидав військовому КрАЗу необхідність заправляти його якісним пальним, відсутність запасного колеса, сильну віддачу при русі по бездоріжжю, слабкість броні, неможливість втримати другий постріл, слабкий захист кулеметника і відсутність радіостанції. З пальним нічого не зробиш – сучасні двигуни потребують для ефективної роботи хороше джерело, яким, вочевидь військові підрозділи не забезпечуються. Це зрозуміло і це дійсно скоріше закид до підрозділів забезпечення, а точніше до їхніх недолугих керівників.

Відсутність запаски пояснюється заводом наявністю системи Run-Flat, подібно до тої, що стоїть у сучасних BMW, коли після проколу колеса жорсткі боковини дозволяють рухатися певний час із незначною швидкістю до автосервісу, а в нашому випадку до безпечної зони. Це гарна відповідь, але якщо колесо пошматує вибухом, то все ж запаска була би доречніше.

Також КрАЗ стверджує, що підвіска зроблена жорсткою навмисно, задля кращої керованості та стійкості на будь-якому покритті, тому комфортом довелося пожертвувати. Щодо слабкого бронювання, то незрозуміло відносно яких точок було зауваження, адже загальновідомо, що навіть кузов танка має різну товщину броні в різних місцях. Однак виробник бронекорпуса – Streit Group – випробовував його на полігонах в Німеччині та виявилося, що він відповідає стандартам СEN. Нездатність скла витримати повторний постріл заводом не підтверджена, зокрема, і тими автомобілями, які були у нього на ремонті. Тому тут відповіді немає або через небажання визнавати своєї помилки, або ж дійсно скло цілком адекватно витримує стрілецьку зброю. А кулеметника завод готовий захистити, виходячи з техзавдання, яке йому нададуть. Те ж стосується і радіостанції та протитуманних фар.

Були закиди щодо системи пожежогасіння, однак на заводі вказують на іншу проблему – після зіткнення одного зі Спартанів вона самовільно увімкнулася. Також КрАЗ стверджує, що дає гарантії на авто, які беруть участь у бойових діях, а близько 20 машин він повністю відновив з понівеченого стану і повернув у місця дислокації.

Мушу визнати, особисто я хотів би, щоб і надалі КрАЗ виготовляв машини для армії – усіх можливих моделей та модифікацій. І не тільки він. Однак тут потрібна самовіддана праця і готовність вчасно виправляти недоліки. Від усіх, хто експлуатує ці машини – вчасно повідомляти про будь-які несправності. Лише шляхом постійного вдосконалення можна хоч на краплинку щось змінити. Без сучасної техніки нині не обійтися, тим більше такої, яку гуманоїди з північного сходу мало знають, а ЗіЛи-131 і ГАЗони-66 – це те, що мало бути давно списане в утиль і забуте.