Lamborghini LM002: спецверсії

Lamborghini LM002, про який нещодавно писалося, автомобіль ексклюзивний і багато кому невідомий. Це при тому, що він був ледь не першопрохідцем у класі люксових позашляховиків. Разом з тим його утилітарність давалася взнаки, оскільки на базі LM002 будувалося кілька цікавих спеціальних версій. Деякі з них у нашій статті.

Передусім варто сказати про модифікацію LM004 7000, про яку вже частково йшлося у попередній статті, з 7,0- (дехто вважає, що 7,3-)літровим мотором від гоночного катера. Машина створювалася під час розробки LMA002, але мала деякі відмінності. По-перше, це той же двигун, що являв собою надпотужного монстра, потужнішого навіть за силовий агрегат від Countach. Коробка передач при цьому залишалася тою ж – механічною від ZF. Задні дискові гальма були барабанними замість дискових на LMA002. Підвіска залишалася без змін.

Це був перший крок до створення респектабельного LM002: всередині вже можна було побачити спортивні шкіряні сидіння, подібні до таких, як на Countach, якісні коврики на підлозі, оббивка стінок центрального тунелю, гігантських розмірів панель приладів, більше схожа на дошку з показниками у літаку, радіотелефон, УКХ-радіо, відповідно стереосистема, кондиціонер, холодильник… Присутня була навіть така нестандартна опція, як кран з холодною водою між задніми сидіннями. Останній особливо яскраво свідчить про те, що машину орієнтували на багатих клієнтів країн, де дуже спекотно, тобто на арабських шейхів. Був лише один такий автомобіль, хоч дехто і вважає, що їх виробляли серійно. Ні, насправді було спецзамовлення з 7,2-літровим мотором, але на базі LM002. LM004, як проект, що не досягнув поставлених цілей (досягнення ще більшої швидкості та потужності не відбулося через фактичну відсутність поняття аеродинаміки відносно кузова позашляховика), було згорнуто і до нього більш ніколи не поверталися.

Феруччо Ламборгіні, як голова Automobili Ferruccio Lamborghini S.p.A. ніколи не був зацікавлений в автоспорті, зокрема, у представництві своїх моделей на міжнародних змаганнях. Його метою було створення надпотужних і ексклюзивних суперкарів. Однак гріхом було би не скористатися автівками цього виробника для демонстрації їхніх можливостей у змаганнях. Тому гріха не допустили. Не маючи заводської підтримки, машини виступали навіть у легендарному раллі-рейді Париж-Дакар.

Тим більше, після продажу автомобільного підрозділу компанії новим власникам, Ферруччо вже не міг якимось чином впливати на політику підприємства, тож “нова мітла мете по-новому” і було вирішено стартувати саме в згаданому раллі Париж-Дакар. Звісно ж тут якнайкраще підійшов би той самий LM002. Однак він мав неабиякий мінус, будучи носієм кількох тонн заліза і додаткового обладнання. Відтак, від останнього вирішили відмовитися і повикидали усе зайве. Таким чином вивільнили цілих півтонни ваги. Зокрема, замість дорогої обробки і шкіри встановили каркас безпеки, а вікна поміняли на пластикові. У передніх зробили зсувні віконця для вентиляції салону. Зі спортивних “маст-хев” додали чотириточкові паски безпеки і спеціальні сидіння, навігаційне обладнання, систему пожежогасіння і паливний бак збільшеної ємності. Потужність підняли до 600 к. с.

LM002 також мав стартувати в раллі Фараонів у Єгипті, що проходило з 18 до 28 жовтня 1987 року, однак після смерті спонсора команди, який розбився на човні, пілот Сандро Мунарі вирішив не змагатися. Але вже у 1988 році екіпаж із тим же Мунарі та штурманом Маріо Маннуччі виїхали на старт раллі Греції. Слід визнати автомобіль показував непоганий результат, утримуючи третю сходинку протягом змагань, однак до фінішу так і не доїхав. На жаль, більше в раллі машина участі не брала, а саму її, замінивши мотор на стандартний V12 від Countach, продали у приватну колекцію кудись в Азію.

Ще одна цікава сторінка з минулого LM002 – спортивний болід, який підготували 1989 року у швейцарській команді World LM Racing. Хоч вона й не мала заводської підтримки, однак із самого заводу в Сант-Агата було надіслано як головного механіка А. Марегранде. Консультував той самий Мунарі. Автомобіль вийшов неабиякий: V12 на 5,2 л. і 475 к. с. з 3200 кг. ваги і 600-літровим паливним баком (якого вистачало лише на 900 км., оскільки витрати складали подекуди 68 л./100 км.). LM002 Rallye міг досягати 200 км./год. на асфальті та 180 км./год. на піску. Для авто розробили навіть спеціальні шини, завдяки яким воно могло продовжувати рухатись зі швидкістю у 100 км./год. з пробитими колесами.

Був готовий ще один спортивний Lamborghini LM002, про спортивні успіхи якого нічого невідомо. Однак стверджується, що з 1993 року він належав бельгійському дилеру Lamborghini Х’юберу Сизі, відтак машину часто можна було побачити біля його автосалону. Пізніше спорткар було продано японському колекціонеру. Останнім же LM002, який взагалі брав участь в раллі, був білий болід з бортовим номером 246. Машина їздила у змаганнях Гранада-Дакар 1996 року. Гонщик Андреа Баренгі викупив авто за гроші швейцарця Бурньє (до речі, того самого, що володів World LM Racing) у колишніх власників – братів Мімрам. Вони у свою чергу свого часу отримали авто задарма, як подарунок від заводу, ставши новими його власниками. Цей LM002 також був модифікований: система впорскування була переналаштована, заводський каталізатор зняли, системи змащування і охолодження покращені з огляду на необхідність використання спорткара у пустельних змаганнях. Спереду встановили гальма AP, в задній частині розмістили 800-літровий бак, що значно підвищив дальність ходу машини. Потужність 5,2-літрового мотора довели з 455 до 600 к. с.

фото Lamborghini LM002 Saudi Arabia, Rallye, LM004 7000

Саме той автомобіль, який настільки набрид механікам раллійної команди, що його зняли зі змагань.

Спортивна історія цього авто була своєрідною. Непідресорені маси були настільки великими, що погана дорога буквально вбивала підвіску. Протягом змагань було використано 24 комплекти амортизаторів. Після їхнього використання, на гонку плюнули і зняли LM002 зі змагань. Автомобіль продали Гільдо Пастору, власнику Venturi Motors, який прагнув зробити з нього такий собі релакс-кар – автомобіль для задоволення, на якому би він катався по звивистих доріжках Монако. Для цього LM002 навіть відправили на завод. Однак згодом фінансування від Пастора припинилося і автомобіль закинули. Хоча дехто стверджує, мовляв, авто продали 1998 року на аукціоні у Франції, а 2008 року воно знайшло нового власника всього за 30 000 євро.

Була ще одна специфічна машина на базі LM002 – автомобіль для соколиного полювання (популярне заняття в Саудівській Аравії) під назвою Saudi Arabia. Машину виготовили у майстерні Сальваторе Діоманте. Ізюминкою машини було те, що місць було всього два – для водія і пасажира (власника). Причому пасажирське мало підйомний механізм, щоб було зручніше спостерігати за полюванням соколів.

Не уник автомобіль і кіношної слави – надалі перелік стрічок, де його можна побачити:

Miami Vice, 1984-1989; No Holds Barred, 1989; Toys, 1992; Death Becomes Her, 1992; Tatort – Der Teufel vom Berg, 2005; Mischief V: Dynasty, 2005; 3000 Miles, 2007; Mischief Assault, 2007; Fast&Furious, 2009.

Автівка потрапила також і до стрічки з безглуздим змістом “Бригада”, де росіяни зробили з нею те, що вміють робити найкраще – знищили цінний зразок ексклюзивного авто. Вважається, що на території України було 3 таких машини: червона, чорна і синя. Однак червона, яка відрізнялася дивною оптикою, згодом була вивезена з України. Постійно ж їх ніхто наразі не експлуатує, оскільки автомобілі, як уже раніше писалося, занадто зажерливі.