Світова пандемія коронавірусу (або ж змова всесвітнього уряду – ширяться й такі чутки) скоригувала реалії, тож весною 2020 традиційний фестиваль ретротехніки OldCarLand не відбувся. Восени, можна сказати, також, проте організатори потурбувалися про новий формат фестивалю. Я ж пропоную згадати, як це було восени 2019 року, а заразом поглянути на деякі ексклюзивні та унікальні авто, що було тоді продемонстровано.
Найстаріший діючий тролейбус у Києві
Зміст
- 1 Найстаріший діючий тролейбус у Києві
- 2 Єдиний спортивний КрАЗ в історії виробника
- 3 ЛуАЗ на OldCarLand
- 4 Чому на OldCarLand Победа виглядала якось… неправильно?
- 5 AMC на OldCarLand
- 6 Що залишилося в Chevrolet Monte Carlo від гангстерських авто?
- 7 Chrysler на OldCarLand
- 8 Citroen на OldCarLand
- 9 Чому це два Fiat стали Ferrari та яким чином італієць став поляком?
- 10 Honda на OldCarLand
- 11 Наскільки відрізняються Mazda MX-5 різних років випуску?
- 12 0,9-літровий болід від Smart
- 13 Nissan на OldCarLand
- 14 Oldsmobile на OldCarLand
- 15 Peugeot на OldCarLand
- 16 Чому масл-кар від Plymouth називали ласкавим іменем pony?
- 17 Pontiac на OldCarLand
- 18 Renault на OldCarLand
- 19 Riley: який він – один із найстаріших автомобілів в Україні?
- 20 Ключова відмінність класичних Mini від сучасних
- 21 SAAB, який все життя провів у одного власника
- 22 Можливо, найкраще збережена Toyota Corolla в Україні
- 23 VW на OldCarLand
Заводський номер цього тролейбуса моделі К12.04 1999 року випуску – 4001. Чому це важливо? Та тому, що ця одиничка позначає найпершу модель в серії. Колись подібні до цього тролейбуси спричинили справжній фурор у Києві. Адже порівняно зі старими Skoda і DAC вони були незрівнянно комфортніші. Причому деякі місця для сидіння були обладнані підігрівом. Ще одна причина для захвату – виготовляли їх на АНТК ім. О. К. Антонова. Тому самому, що робить літаки. Чи є ще якась причина захоплюватися цією машиною, крім цифри 1 в кінці номеру? Є. Наразі це найстаріший тролейбус, що залучений до перевезення пасажирів у Києві. Ще щось? Так! Загалом то виготовили лише дві таких модифікації (маються на увазі варіанти без гармошки). І схоже, що другу з них (№4002) ми безповоротно втратили, оскільки вона залишилася в окупованому Криму. Ясна річ, і в Україні як державі, так і тролейбусному підприємству немає жодного діла до збереження транспорту з історичною цінністю. Тож можна сказати, що цій машині невимовно пощастило. Під час планового середнього ремонту в 2019 році її відновили працівники тролейбусного депо №2 у Києві. Відновили, бо вона вже була в зовсім поганому стані. Далі наведу технічні характеристики машини:
- Довжина/Ширина/Висота – 11550/2500/3600 м.
- Передня/Задня колія – 2050/1800 мм.
- Кліренс – 180 мм.
- Пасажиромісткість (сидячих/стоячих) – 111 (21/90) чол.
- Споряджена/Повна маса – 9300/16950 кг.
- Вантажопідйомність – 7650 кг.
- Навантаження на передню/задню вісь – 6300/10650 кг.
- Максимальна швидкість – 60 км./год.
- Максимальний кут підйому – 15%
- Міст передній/задній – RABA/RABA A-318.78-3300
- Тип двигуна – 9AL-2943rN
- Потужність двигуна – 110 кВт
- Компресор – EKBO 0,3/8-10
- Система керування – Skoda
Єдиний спортивний КрАЗ в історії виробника
Що не так із цим КрАЗом? Чи з його творцями?!.. Як на такому перевозити вантажі? Трак-рейсинг і КрАЗ настільки ж близькі, як колишній прем’єр України Азаров та українська мова. А колись були. І це я про модель на фото й перегони на вантажівках. Перед нами єдиний спортивний КрАЗ-5450 в історії українського автоспорту. Авто виготовили у вже далекому 1991 році. Під його капотом встановлено двотактний дизельний двигун на 12 л. від танка. І колись він дав такого жару, що його побоялися навіть імениті спортивні фури під кермуванням визнаних пілотів. Причому давав жару і в прямому значенні, бо коптив нещадно. Що тут скажеш – це була коротка, але дуже яскрава історія життя. Не маю жодного поняття, яким дивом ця машина, що існує в єдиному екземплярі, змогла вижити. Поки що її історія триває, маю надію, що надовго. Нижче наведу її технічні характеристики:
- Довжина/Ширина/Висота – 5720/2500/2580 мм.
- Передня/Задня колія – 2080/1880 мм.
- Передній звіс – 1130 мм.
- Відстань від задньої стінки кабіни до центру вісі переднього колеса – 1840 мм.
- Кліренс – 200 мм.
- Споряджена маса – 7000 кг.
- Колісна база – 3580 мм.
- Висота сідла – 1150 мм.
- Діаметр сідла – 20 мм.
- Максимальна швидкість – 160 км./год.
- Модель двигуна – 5 ТДФ
- Об’єм двигуна – 12800 куб. см.
- Максимальна потужність – 750 кВт / 3000 об./хв.
- Максимальний крутний момент – 1930 Нм / 2100 об./хв.
- Кількість і розташування циліндрів – 5 у ряд
- Підсилювач керма – гідро
- Модель керма – ZF 8095
- Марка алюмінієвих дисків – Lulas
- Марка і розмір шин – Pirelli, 9.00 – 22.5 315/70 R22.5 FN15
- Номінальна напруга електрообладнання – 24 В
- Батарея – 70 А/год, 24 В
- Генератор – 24 В, 18 кВт
ЛуАЗ на OldCarLand
І таке ще можна зустріти на різноманітних ретрозльотах. Ось і OldCarLand потішив. Хоч, з огляду на своє призначення, це авто вже давно повинно було би лежати зношене десь поміж металобрухту. Але ні! Амфібія ЛуАЗ-967 1982 року випуску досі виглядає свіженько. Нехай не як із заводу, але точно як з-під хорошого власника. І не скажеш, що воно досі виконує службові обов’язки в 25-й Аеромобільній бригаді. Але чи виконує – це не точно. Та й які обов’язки в нинішніх умовах може виконувати така машина? Тим паче, що люди, які презентували її, наголошували на повністю оригінальному стані й пробігові всього 444 км.! Хоча для мене, як поціновувача ретротехніки, неважливо, як машину зараз використовують. Сподіваюся, що насправді її взагалі не використовують. Особливо, якщо це повний оригінал! До речі, на такі амфібії встановлювалися невеличкі бензинові силові агрегати об’ємом лише 1,2 л.
Чому на OldCarLand Победа виглядала якось… неправильно?
Насправді у цього авто немає ні певної марки, ні історії. Власне, його маркою є назва моделі, вигадана парою українських ательє – Победа 5.0 V8. Компанії Specautotuning і Nanoprotec вирішили пропіаритися за допомогою нестандартного кроку, яким і був цей автомобіль. Просто визнане багатьма водіями шасі Mercedes-Benz CL500 накрили кузовом, стилізованим під ретротематику. На OldCarLand машину продавали і просили за неї 38 000 євро. Чи вдалося продати за таку ціну – невідомо.
AMC на OldCarLand
Що залишилося в Chevrolet Monte Carlo від гангстерських авто?
Цей неймовірно харизматичний автомобіль приїхав на OldCarLand із самої Білорусі. Але чи могло бути інакше, якщо перед нами американський Chevrolet Monte Carlo 1975 року випуску! Авто належить до тих понторізів, які оснащені пневмопідвіскою і вміють буквально скакати на місці. Трохи технічних характеристик:
- Об’єм двигуна – 6573 куб. см.
- Кількість циліндрів – 8
- Потужність – 130,5 кВт/175 к. с.
Chrysler на OldCarLand
Citroen на OldCarLand
Чому це два Fiat стали Ferrari та яким чином італієць став поляком?
Італійське авто, яке власник жартома називає Ferrari Barchetta, практично неможливо було сфотографувати. Під час OldCarLand уся машина була обліплена дітьми. І батьками, які стояли в черзі навкруг неї, аби просто сфоткатися. Типу, диви, в якій тачці я сиджу. Родстер випущено 1996 року і оснащений він бензиновим 1,8-літровим двигуном. Трохи про життя авто можна дізнатися через соцмережі за допомогою хештегу #запальничка 🙂
І ще один італієць, ще одна псевдо-Ferrari Barchetta з OldCarLand. Рік випуску той самий. Той же 1,8-літровий бензиновий мотор.
Вам нічого не нагадують лінії кузова цього авто? Певен, що нагадують, така психологічна травма важко забувається. Проте насправді перед нами звичайний Fiat 125p 1989 року випуску. Просто виготовлено це авто не в Італії, а в Польщі. На тому ж заводі FSO, де пізніше ЗАЗ випускав Daewoo Lanos… Той самий Lanos, що й досі вважається еталонним порівняно з машинами, які продукувалися пізніше в Україні. Але зараз не про Ланос. Не потрібно бути генієм, щоб зрозуміти – цей Fiat робили в Польщі саме завдяки ліцензії італійців. Причому почали робити дуже давно – з 1967 року, але закінчили ще 1991. Само собою польський варіант був набагато простіший, ніж оригінальний Fiat 125. Більше того, у 1983 році ліцензія на виробництво закінчилася, тож офіційно авто почало називатися FSO 125.
Honda на OldCarLand
Наскільки відрізняються Mazda MX-5 різних років випуску?
Вище можете поглянути, як виглядав японський родстер Mazda MX-5 1997 року. Нижче – на противагу йому – ця ж модель, але вже 2016. Новіше авто було оснащене бензиновим 2,0-літровим мотором і володіло найдорожчим рівнем оснащення на той момент. Зокрема, власник міг насолоджуватися акустикою Bose, динаміки якої вбудовані навіть в спинки сидінь, навігаційною системою, контролем руху в смузі, датчиком сліпих зон, а, головне, салоном із забарвленням із трьох кольорів!
0,9-літровий болід від Smart
Незвичайний Smart 2003 року випуску, який першопочатково створювався під патронатом Mercedes-Benz. Це авто не просто гарна іграшка. Машина була реальним учасником перегонів RTR Timeattack на автодромі Чайка. Попри те, що під капотом всього-навсього 0,9-літровий бензиновий двигун. Зовні автомобіль, показаний на OldCarLand, суттєво модернізували. З’явилися карбонові жабри і антикрило. Мотор чіпований брабусівською прошивкою, так само від Brabus і КПП з обвісом. Салон обшито алькантарою з карбоновими вставками. Встановлено 2DIN-магнітолу Alpine на 1700 Вт з додатковими високочастотниками і сабвуфером. Свого часу випустили 52 000 подібних Smart, що на фоні випусків більшості інших авто – крапля в морі.
Nissan на OldCarLand
Oldsmobile на OldCarLand
Peugeot на OldCarLand
Чому масл-кар від Plymouth називали ласкавим іменем pony?
Неймовірно харизматичний та ідейний автомобіль. Plymouth Cuda. Не настільки розкручений, як Ford Mustang чи Chevrolet Camaro, проте… особисто мені з-поміж усіх американських масл-карів найбільше подобається саме він. І саме у такому забарвленні. Схожі автівки виготовлялися лише протягом 1970-1974 років. Насправді Cuda – всього лише скорочена назва моделі. Довга назва звучить ще грізніше – Barracuda. В США 1970-х такі авто вважалися потужними, але невеликими. На це натякала і назва їхнього сегменту – pony cars. За рівнем агресивності дизайну цей Plymouth може дати фору навіть Dodge Challenger. Ну а про кольори і говорити зайве. Зелений був далеко не найяскравішим у палітрі. Такі машини робили з 1971 року. В салоні встановлювалися спортивні сидіння, а кожен прилад був захований у свій колодязь. До оснащення належали такі, майже невідомі тогочасному українцю, опції, як кондиціонер, радіо, а також дискові гальма. Щоправда, останні лише на передніх колесах. Найпотужніша версія цього спорткара комплектувалася 7,0-літровим двигуном V8 Hemi з напівсферичними камерами згоряння на 425 к. с. А тепер увага – динамічні показники авто. Розгін до 100 км./год. дорівнював лише 5,6 с., а максимальна швидкість – 240 км./год. Ще більша увага – це були одні з найкращих показників поміж американських авто того часу, а ціна схожої машини на аукціоні сьогодні може сягати 500 000 євро! Технічні характеристики:
- Розміри (довжина/ширина/висота) – 4740/1902/1293 мм.
- База – 2743 мм.
- Компонування – переднє розташування двигуна, задні ведучі колеса
- Двигун – бензиновий карбюраторний
- Кількість циліндрів – 8
- Робочий об’єм – 6980 куб. см.
- Кількість клапанів – 16
- Коробка передач – автоматична 3-ступенева
Pontiac на OldCarLand
Renault на OldCarLand
Riley: який він – один із найстаріших автомобілів в Україні?
Один із найстаріших автомобілів на території України. І не помилюся, якщо скажу, що один із найрідкісніших. Чи чули ви щось про британську марку Riley? Я сам навіть якщо й чув, то лише мимоволі. Riley на фото виготовили ще 1933 року. Під його невеличким капотом заховано компактний двигун об’ємом 1087 куб. см. потужністю 22 к. с. Завдяки такому набору конячок вдавалося досягнути максимальної швидкості у 80 км./год.
Ключова відмінність класичних Mini від сучасних
Mini – один із найменших автомобілів у світі. І по праву вважається одним із найлегендарніших. Сьогодні ми більше знаємо Mini як стильну модель Cooper, що виготовляється під егідою також КОЛИСЬ легендарної марки BMW. Марка Mini протягом своєї історії мала небагато моделей. Тим незвичніше, що ця сама історія починається ще з 1940-х, коли Джон Купер створив Cooper Car Company з метою виготовляти компактні, але спортивні авто. І Джону це вдалося. Одне з його перших творінь – Cooper 500 – для багатьох молодих автоспортсменів стало провідником у світ перегонів. А от авторство Mini вже належить сину Джона Купера – Майку. Багато в чому успішному завершенню проекту сприяла наявність тюнінг-ательє, яким володів батько. Первісток сімейства Mini зійшов з конвеєра у грудні 1959 року. На диво, світ був зачарований цим творінням. Що проявилося й кількісно. Ще до завершення 1960 кількість випущених Mini перевалила відмітку в 100 000. Протягом наступного року річний обсяг випуску склав уже 200 000. І тримався він до 1977 року! 17 років, Карл!!! Як і варто було очікувати, навіть цей компакт вирішили використовувати в перегонах. Тож не відкладаючи ці справи у глибоку шухляду, протягом 1960-х Джон Купер здобуває перелік нагород на покращеному варіанті моделі Mini Cooper. Тим не менше, у 1971 році компанія BMC, що на той час уже володіла виробничими потужностями марки, вирішує припинити випуск Mini Cooper. Хвилинку, зауважите ви, щойно ж була мова про 200 000 екземплярів щорічно аж до 1977… Їх що – в гаражах збирали? Зовсім ні. Проблема BMC була в тому, що Mini за час виробництва став аж надто популярним. Схоже, що бідність – це вічна проблема людства. Дорогі й престижні авто, яким віддало перевагу керівництво BMC, були плинними. Бідні ж люди хотіли купувати щось вічне. На зразок доступного Mini. Цим скористався концерн Austin Rover, що перейняв виробництво компакта собі. Обсяги були менші, проте більше, ніж задовольняли попит споживачів. Ну, а Джон і Майк Купери потурбувалися, щоб за машинкою збереглася сама назва Mini. Оскільки у 1980-і авто вже стало легендою, все більшою популярністю почали користуватися заряджені версії Mini Cooper. Тож концерн випускав тюнінг-комплекти та аксесуари, що дозволяли перетворити на такий навіть серійний простенький Mini. 1990 рік дав Mini Cooper новий подих. Тепер уже під керівництвом Rover Group. Останній оригінальний Mini випустили 4 жовтня 2000 року. На цей момент загальна кількість випущених автівок цієї моделі склала… 5,5 млн. екземплярів. На 41-му році життя авто, здавалося б, повинно було піти на спочинок. Але так не сталося. Незабаром після завершення виробництва класичного Mini Rover Group увійшла до BMW. Поміж керівного складу BMW давно виношувалася ідея створення маленьких, АЛЕ… престижних автомобілів. Авторитет бренду Mini їм наче з неба скинули боги. І вже в травні 2001 року світ побачив той самий NewMini, який добре знаємо ми. Багато в чому нова модель повторювала логіку конструкції, продуману ще Алеком Іссігонісом. Тим не менше, дещо новинка таки втратила – доступність. Що ви хочете – з-під BMW нічого іншого й не варто було чекати. У Британії авто коштувало 10 000 фунтів. Так, NewMini став комфортабельнішим, швидшим, економнішим… Він цілком потрапляв у дискурс, утворений VW NewBeetle. Проте… авто стало піжоном. А класичний Mini БУВ, а не ЗДАВАВСЯ. На минулий OldCarLand привозили Rover Mini 1997 року випуску, на якому встановлено двигун 1,3 MPi.
SAAB, який все життя провів у одного власника
Перед вами один із уже рідкісних шведських автомобілів в Україні – SAAB 9000 2.0 turbo. Знайти такі ще можливо, проте на вулицях їх зустрінеш нечасто. На OldCarLand привезли авто 1987 року випуску з бензиновим 2,0-літровим турбодвигуном. Подібні машини приваблюють лише відданих фанатів, адже їхній ремонт ускладнений рідкісністю SAAB. Про що можна говорити, якщо сама марка вже тривалий строк існує хіба що на папері (чи в електронних файлах). Схоже, що власник авто на фото є саме таким фанатом, оскільки з моменту своєї появи в Україні ця машина хазяїна не змінювала.
Можливо, найкраще збережена Toyota Corolla в Україні
На перший погляд це нічим не примітне авто. Таких Toyota Corolla “100” свого часу навіть в Україні було безліч. Та й досі є. Але що привернуло увагу саме до цього ліфтбека поміж безлічі цікавинок OldCarLand? Його на диво прекрасний стан. Будучи випущеним ще 1995 року, автомобілю вдалося зберегти дух японських машин 1990-х. Зазирнувши в салон, я практично не помітив жодних затертостей обшивки. Складається враження, що ця Corolla покинула завод лиш кілька років тому. Можливо, справа в тому, що під капотом встановлено один із найменш потужних моторів для цієї моделі – 1,3-літровий 4E-FE, максимальна віддача якого складала лише 99 к. с.