Найближчі кілька днів обіцяють бути надзвичайно спекотними, навіть гірше, ніж протягом останніх двох. Полегшення очікується лише в суботу, та й то незначне. Вочевидь базуючись на цій інформації, КМДА вирішила обмежити в’їзд вантажного транспорту на територію столиці України – міста Києва. Для решти автотранспорту буде введено особливий режим пересування центральними вулицями Києва.

Офіційно прес-служба КМДА пояснює своє рішення досить науково, мовляв, за рахунок особливих метеорологічних умов, на зразок, спекотної погоди та відсутності вітру в приземному шарі, відбувається накопичення та утворення шкідливих домішок у тому ж таки приземному шарі. І такий стан погоди триватиме до кінця місяця – 31 липня.

Відтак, саме щоб хоч трохи зменшити інтенсивність накопичення зазначених домішок і використовують давній метод – обмеження. І я би з цим абсолютно погодився, якби через це не потерпали перевізники, підприємці, а десь і самі кияни. Колапсу з постачанням, звісно, не трапиться, однак, крім обмежень, було би непогано створити у приміській зоні місця, де “недієздатні вантажівки” змогли би безпечно для себе, своїх керманичів та товарів, які знаходяться у їхніх кузовах, перечекати спеку. А поки що результат цього обмеження очевидний – якась частина вантажівок все одно потрапить до Києва, даючи хабарі усім, хто буде їх спиняти.

КК “Київавтодор” та комунальні служби стверджують, що активно поливають автошляхи, прибудинкові території та зелені зони, особливо там, де є найбільший ризик. Але або водна так швидко випаровується, або ж я сліпий, або насправді реально поливають нечасто і не усюди.

Ще одна корисна порада від Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві лунає в стилі капітана Очевидність: люди похилого віку і діти не повинні перебувати на вулиці вдень, особливо з 12 до 15 години. Інших людей, вочевидь, не шкода і їм можна. Та й, судячи з поради, крім Держпродспоживслужби, ніхто не розуміє, що на вулиці спекотно. Ну, а поки державні органи роздають нам цінні вказівки, при цьому не роблячи нічого змістовного, ми усі й надалі займаємося своїми маленькими справами, щоб у майбутньому зробити нашу країну справді великою і значимою.