Mazda CX-9 вже навряд може називатися новою моделлю. Та й тест-драйв цього кросовера я вже проводив кілька років тому. То що мотивувало знову повернутися до топового авто модельного ряду Мазда? Вочевидь, причиною послугувала сучасна філософія японських автовиробників, які вже існуючий хороший продукт намагаються довести до максимально ідеального стану, здійснюючи регулярні мікромодернізації. Таким чином, з моменту мого останнього тест-драйву CX-9 на український ринок спершу вивели багатшу комплектацію (нагадаю, що на початку кросовер продавався лише в одній), потім у 2020 році відбулася перша модернізація, що не зачепила зовнішності авто взагалі. І нарешті, у 2021, автомобіль ще більше доопрацювали, було додано простішу комплектацію, тоді як серединна, що пропонувалася із самих початків, зникла, а зовнішність топової ледь помітно оновилася. Саме така машина в топі потрапила до моїх рук.
Чи
змінилася MazdaCX-9 зовні?
То що змінилося в зовнішності оновленої Mazda CX-9? Буквально одразу
привертає увагу дещо інша решітка радіатора. У її здвоєних хромованих планках з’явилися
широкі перекладини. Це надало автомобілю агресивнішого стайлінгу. Тим не менше,
базова версія досі оснащується класичною решіткою. Емблема марки, яка у
колишній серединній комплектації мала 3D-поверхню,
тепер захована за скельцем. Адже топова версія кросовера оснащується системою
активного круїз-контролю. Та про це пізніше. Шильдики на кришці багажника, за
аналогією до Mazda 6, також трохи змінилися.
Так, замість «Skyactiv Technology» з правого боку
кришки знаходиться простіший «SKYACTIV G». Надписи з
лівого боку не змінилися. Але тепер вони мають прямий, а не косий шрифт. Попрацювали
і над колісними дисками. Логіка візерунку залишилася старою – набір здвоєних
спиць. Однак тепер вони розташовані тісніше, що дозволило утворити
мультиспицевий дизайн. Між іншим, я дуже скептично ставився до коліс розміром
255/50 R20. Не був певен,
що для наших доріг, особливо якщо власник CX-9
полюбляє дальні подорожі, такі підходять. Тим не менше, мої завдання із
зірочкою вони витримали дуже гідно. Великі непідресорені маси я відчував далеко
не так сильно, як думав, що буду відчувати.
Що
змінилося в салоні MazdaCX-9?
Зміни переднього ряду
Ключові зміни рестайлінгової Mazda CX-9
заховані в інтер’єрі. Парадокс полягає в тому, що їх просто безліч. Але
неозброєним оком не одразу помітиш навіть одну. Тим не менше, я спробую вказати
на всі. Значна їхня частина пов’язана з появою дорожчої комплектації Top, у базовій Style
багато що залишилося без змін. Так, модернізована Mazda
CX-9 отримала новий блок смарт-картки за аналогією до
решти новітнього модельного ряду японців цієї марки. Таку вже мають оновлена Mazda CX-5,
Mazda 6, а також новий
нішовий кросовер CX-30.
Сідаючи за кермо, бачу перед собою
зовсім іншу панель приладів. Від старої класичної тут залишилася хіба що форма
трьох колодязів. Та й то логіка розташування показників на них абсолютно інша.
Вони повністю втратили свою глибину – фізично три поля виокремлюють хромовані
обладунки, але це всього лиш невисокі рамки. Ключові прилади залишилися на
своїх місцях: спідометр по центру, зліва від нього тахометр, а справа –
показник рівня пального в баку. Але спідометр тепер електронний, тоді як колись
електронний вказівник правого колодязя став фізичним, стрілковим. І якщо
раніше, у верхній частині колодязя, його доповнював своєрідний економетр, то
тепер компанію йому складає така ж фізична шкала датчика температури двигуна.
Цікавий нюанс – поки мотор холодний, стрілка останнього лежить на відмітці
нижче нуля. То ж на початку тест-драйву я взагалі гадав, що датчик просто
зламаний. Аналізуючи зміни інших рестайлінгових Mazda,
я не дуже добре відгукувався про нові шкали. Те ж стосується і моделі CX-9. Наприклад, між цифровими показниками тахометра
по 18 позначок, а спідометра – 14. Я вже мовчу про датчики рівня пального і
температури охолоджувальної рідини, де це практично беззмістовно в будь-якому
прояві. Я би сказав, що в цьому зрізі шкали дорестайлінгової версії були значно
лаконічніші та практичніші. Дещо змінили розташування окремих індикаторів. Не в
останню чергу це пов’язано з тим, що екран бортового
комп’ютера
переїхав з правого колодязя в центр спідометра, а також окупував простір
навколо його шкали. Крім нього, в нижній частині спідометра тепер знаходяться
електронний одометр (із зовнішнього боку справа), датчик температури
зовнішнього повітря (із зовнішнього боку зліва), індикація круїз-контролю (його
піктограмка також видозмінилася – до умовної позначки спідометра додано
зображення автомобільчика) і обраного режиму КП. Останню перемістили з лівого
колодязя. Таким чином центр панелі приладів виявився значно навантаженішим, ніж
раніше, тоді як справа залишилися лиш два вказівника та кілька індикаторів.
Звучить страшно, але на практиці зчитувати інформацію з панелі приладів все ж
стало легше. З позитивного боку хочу відзначити чітко виокремлені червону зону
тахометра, а також зони перегрітого та холодного мотора. Між іншим, про
економетр – він нікуди не подівся. Просто тепер це лише один із показників
бортового комп’ютера,
що відображається вздовж шкали спідометра зовні. Спис підсвітки панелі приладів
також трохи змінив своє розташування: якщо раніше він височів над правим
колодязем, то зараз – над тахометром.
У топовій версії салон відтепер
обшивається шкірою nappa коричневого
кольору. Кидаю погляд на водійську дверну карту і бачу, що центральна її частина,
підлокітник і ручка обшиваються нею ж. Декоративна накладка, що раніше
імітувала алюміній, ближче до дефлектора обдуву має графітовий колір, який у
напрямку від дефлектора поступово набуває вигляду імітації карбонової панелі.
Мікроквадратики можна навіть відчути тактильно. Оскільки я ретроград, то не міг
не оцінити вставки під дерево, що навіть на дотик його нагадують. Їх небагато –
крім передніх дверей, вони є ще тільки на центральному тунелі. Але тим вони
цінніші. З іншого боку, червоно-коричневий пластик навколо ручки відкривання
дверей став чорним. Прошивка ниткою передніх крісел тепер набагато складніша.
Наприклад, боковини подушки і частина боковин спинки відформована ромбами. Плюс
посередині подушок та спинок за рахунок додаткових смуг прострочування додалося
кілька випуклих сегментів. Більша частина усіх цих прострочувань зроблена білою
ниткою, а боковини додатково прикрашені світлими вставками. Нічого з цього не
відчути ані сідницями, ані спиною. Проте все це будуть бачити ваші пасажири та
особисто ви, сідаючи за кермо. І один лиш цей вигляд вже умовно підіймає клас
авто до небувалих раніше висот.
Раніше джойстик електроприводу зовнішніх
дзеркалець заднього огляду був вкритий зазубринками сегментовано. Тепер же його
ручка в місці дотику пальців повністю покрита ними по колу.
Блок кнопок зліва від керма вміщує в
собі керування кількома цікавими системами з електронного оснащення CX-9. Але «TCS OFF»
замінила кнопка увімкнення нового помічника на бездоріжжі – Off-road Traction Assist.
Значною мірою ця система включає в себе можливості TCS,
але про це в наступному розділі. Щодо цього блоку додам лише, що замість однієї
із заглушок з’явилася кнопка «VIEW», яка вмикає
огляд на 360̊ навколо авто. Це нова функція, але в базі її досі немає.
Пригадую, під час минулого тесту мене
збентежило, що в такому статусному авто слайдери керування електроприводами
передніх сидінь не були ніяк оздоблені. Однак після рестайлінгу вони таки
отримали хром-декор. Я би ще додав чорну глянцеву панель, як на седані Mazda 6. Гадаю, так
було би логічно і правильно.
Зазнала змін підсвітка косметичних
дзеркалець у протисонячних козирках. Вона стала світлодіодною, до того ж її
плафони переїхали з козирків на стелю. Таким чином і дзеркальця стали більшими,
а на кришці водійського додалося кріплення під картки. Крім цього, із ручок
кришок позникали повздовжні заглиблення. Вочевидь японці прийшли до висновку,
що з них немає жодного тактильного і практичного сенсу.
Сонячний люк – річ не стільки потрібна,
скільки статусна. І я був дуже збентежений, коли під час минулого тест-драйву Mazda CX-9 його не побачив.
Автомобіль, що потрапив цього разу до рук люк мав. Проте базова версія все одно
буде без нього.
Змінилися плафони внутрішнього
освітлення та кнопки керування ним. Принаймні у дорожчій версії, адже лише вона
оснащується світлодіодними лампочками. Імітацію решіток, яка раніше займала
майже всю площу блоку керування освітленням, прибрали, зате додали її по обидві
сторони від нічного світильника, де цієї імітації раніше не було. Попри те, що
разом зі зменшенням розмірів плафонів блок почав виглядати дещо пустим, я би
прибрав і її. Все-таки CX-9 для
людей, які є кимось, а не намагаються кимось здаватися. Як на мене, керування
освітленням стало візуально складнішим. Кнопка, яка вмикає обидві лампочки
переднього ряду, і кнопка, яка вмикає їх лише за відкритих дверей тепер різні.
При цьому для кожного плафона передбачена своя, додаткова кнопка увімкнення.
Для мене було трохи нелогічним, що режим вимкнення освітлення за відкритих
дверей «OFF» активується в затисненому стані кнопки. Мені
здається, позиції положень варто було би змінити. Ще один новий декоративний
момент – на корпусі окулярника з’явилася хромована смуга. Якраз у місці, де
треба натиснути, щоб він відкрився. Це хороше рішення.
Салонне дзеркальце заднього огляду
позбулося рамки, відповідно кнопка вимкнення автоматичного затемнення
перемістилася на нижню частину корпусу дзеркальця. Та знову ж таки з одним але
– базова версія досі має класичне дзеркальце з рамкою.
Кермо, як і раніше, обшивається шкірою.
Але прострочування, яким вона зшивається з внутрішнього боку обідка, доповнене
ще двома повздовжніми смугами. З одного боку, це красиво, а з іншого, як на
мене, дозволяє акуратніше, без зайвих зморшок, зшивати шкіру.
Діагональ екрана вже знайомої
мультимедійної системи MZD Connect збільшилася – з 8 до 9,2 дюймів. При
цьому розміри самого планшета незмінні – зменшили темні поля зі сторін. За
аналогією до джойстика електроприводу дзеркалець заднього огляду оновили також контролери
HMI на центральному тунелі. Але крім більшої кількості
зазубрин, помітно, що їхні чорні шапочки стали більшими за діаметром.
Видозмінився блок клімат-контролю. Зокрема,
на його панель переїхали кнопки підігріву сидінь, що дозволило зробити ширшим
екранчик з індикаторами незадіяних пасків безпеки на другому і третьому ряді.
Але зараз про «клімат». Логіка керування цією опцією не змінилася – тут досі є
дві ручки-крутилки, два ряди кнопок, а також монохромний екранчик між ними.
Проте змінилася форма блоку, а також покращено ергономіку керування
мікрокліматом у салоні. Наприклад, крутилки зробили меншими в діаметрі та, за
аналогією до вже згадуваних ручок електроприводу дзеркалець та інтерфейсу HMI, додали зазубринки на всю площу ручки, а не
сегментовано. Синя і червона дуги на кнопках всередині ручок втратили
стилізацію під стрілочки, що спрощує загальний вигляд блоку, але водночас не
завантажує його непотрібними мазками. Гадаю, цією ж логікою керувалися,
зменшивши ширину всіх світлових індикаторів на тих кнопках, де вони є, здобувши
акуратніший вигляд панелі. Назву кнопки підключення другої зони мікроклімату
переназвали з «DUAL» на
«SYNC». Тут логіка трохи хибує, враховуючи, що
синхронізація температур двох зон відбувається в позиції з вимкненим
індикатором. Таким чином треба було або залишити назву «DUAL», або змінити позицію режиму синхронізації. Як я
вже зазначив, кнопки підігріву передніх сидінь перенесли на панель мікроклімату,
і вони зайняли місце обабіч першого ряду решти кнопок. Навпроти них, на другому
ряді, знаходяться органи керування новою функцією – вентиляцією крісел. Проте
одразу скажу, що це перевага топової версії, у базі скоріше всього стоять
заглушки. Зазнали змін кнопки керування багатьма іншими функціями. Наприклад,
вимкнення системи, що раніше було у формі півмісяця, тепер прямокутне,
переїхало з центру нижнього ряду на верхній, біля підігріву водійського
сидіння, а надпис «OFF» змінили
відповідною піктограмкою. Решта кнопок верхнього ряду, можна сказати, свого
місця не змінили. Знизу зміни радикальніші. Увімкнення кондиціонера, що раніше
також мало форму півмісяця і знаходилося над екраном, змістилося вниз – до
вентиляції сидіння водія. Таким чином збільшення і зменшення швидкості
вентилятора стало розташовуватися ближче до центру блоку, а не зліва. Досить
революційним я би назвав суміщення двох кнопок зміни напрямку обдуву в одній.
Не в останню чергу це пов’язано з появою опції вентиляції та відсутністю місця
під дві кнопки. Усі ці зміни дозволили розширити екранчик, що, у свою чергу,
зумовило відокремлення індикації швидкості вентилятора та режиму увімкненого
кондиціонера. До того ж останні збільшилися в розмірі, що допомагає легше
зчитувати інформацію. Стосовно декору блоку, то колишні сріблясті дуги по
центру замінили суворішою планкою такого ж кольору, на яку неначе насаджені
ручки регулювання температури в двох зонах.
Кнопка підігріву керма зайняла місце
підігріву водійського сидіння, паралельно набувши його старої форми, а
індикатор замість вертикального розташування отримав горизонтальне. Така ж доля
спіткала три індикатори підігрівів переднього ряду крісел, хіба що тепер вони
знаходяться не збоку від піктограмки, а над нею.
Відкриваю бокс між передніми сидіннями і
також бачу кілька незначних змін. Наприклад, кришечка SD-слоту
отримала помаранчевий язичок, завдяки чому її вже значно легше виколупувати з
місця фіксації. Хоча я би ще розвернув її на 180̊, щоб язичок дивився на
відкритий простір, а не в стінку боксу. Оскільки авто тепер оснащене модулем Android Auto,
який поки що працює лише через дріт, біля одного з USB-входів
намальована піктограмка, що вказує на слот підключення дроту для синхронізації
мультимедійки зі смартфоном.
Зміни другого ряду
Посадка на другому ряді відповідає
високому класу авто. Навіть на місці посередині я зміг покласти голову на
підголівник, не впираючись у стелю. А мій зріст сягає 1,8 м. Підголівник по
центру має два положення. Хоча по суті навіть одне, адже складений стан, у
якому він не заважає оглядові назад, складно назвати повноцінним положенням.
Приємно здивувало, що підголівники двох крайніх місць другого ряду мають
стільки ж положень, скільки й ті, що на сидіннях переднього – чотири. Третій
ряд залишив як приємне враження, так і не дуже. Якщо пасажири другого відсунуть
диван на достатню відстань, то мешканці третього в ногах не відчуватимуть
тисняви. А от зі зростом 1,8 м та за правильної посадки, голову на підголівник
уже не покладеш – заважає стеля. Тим не менше, для дітей третій ряд дуже навіть
просторий.
Зміни в картах задніх дверей повністю
відповідають змінам у передніх: трохи інший колір декоративної накладки, а
також коричнева шкіра на одній із панелей, підлокітнику та ручці.
Сидіння другого ряду мають таку ж
обшивку шкірою nappa з декоративними
білою смужкою і ромбоподібною прошивкою на боковинах подушок і спинок крайніх
місць. Крім цього, обидві половини дивана отримали електропривід складання.
Хоча я би скоріше назвав це електроприводом відкидання. Адже моторчик лише
трохи штовхає спинку вперед, а відтягувати її в бік передніх крісел доводиться
вручну. Ця функція потрібна лише для отримання проходу на третій ряд та
дублюється вона старим добрим важелем на стику спинки і подушки, який стояв там
і раніше. До речі, пластикові елементи дивана також мають коричневий колір, у
тон його обшивки.
Іншими стали плафони освітлення другого
ряду. Тепер це дві компактних світлодіодних лампи, кожна з яких керується
окремою кнопочкою.
Блок керування третьою зоною
мікроклімату, на перший погляд, ідентичний старому. Проте тут, як і на головній
панелі, кнопка «OFF» змінила
піктограмку. Решта лишилася незмінною.
Зміни третього ряду
Обшивка сидінь третього ряду Mazda CX-9
також ледь помітно оновилася. Зокрема, на спинках та подушках з’явилися вузькі
випуклі сегменти. Але що важливіше – кожен із двох пасажирів тепер має по
своєму USB-входу на 2,5 А.
Зміни у багажному відсіку
У багажнику все практично незмінно. Лише
його підсвітка, що знаходиться в кришці, стала світлодіодною.
Тест-драйв Mazda CX-9: незначні доповнення в техніці Mazda CX-9
Двигун Mazda CX-9
Єдиний двигун, який пропонується для Mazda CX-9 – це бензиновий
2,5-літровий агрегат з турбіною, що видає 231 к с/5000 об/хв і 420 Нм/2000
об/хв. Загалом нічого нового, цей мотор стояв на CX-9,
що я брав на тест минулого разу, а також на Mazda 6,
яка нещодавно також була на тест-драйві. Оскільки враження від турбованого
седана шостої моделі ще були свіжі, стало цікаво порівняти роботу одного й того
ж двигуна на двох принципово різних авто. І можу сказати, що я відверто
побоюватимусь водіїв турбованих шісток, оскільки знаю, наскільки рвучко вони
можуть стартувати з місця. Але абсолютно спокійно ставитимусь до CX-9. Наприклад, піднімаючись
на крутий пагорб, кросовер буквально вимагає у водія дотиснути педаль газу, щоб
машина могла більш-менш швидко подолати схил. Інший аспект, який мене хвилював
– витрати пального. Mazda не
славляться особливою економністю. Попри те, що технологія Skyactiv її передбачає.
Знову ж таки, буду відвертим – проштовхуючись міськими тягнучками, показник
витрат на борткомп’ютері легко довести до 15 л/100
км. Чиста логіка підказувала, що на трасі можна розраховувати в кращому випадку
на 10 л/100 км. І тут починається найцікавіше. Випробовуючи Mazda 6, я очікував, що двигун з турбіною буквально
спустошуватиме мою кишеню. Але результати в кінці тест-драйву седана показали,
що таке авто навіть трохи економніше за версію з атмосферним 2,5-літровим
мотором. То у скільки я вклався на трасі, керуючи CX-9? Увага, барабанний дріб. 8,8 л/100 км! Погодьтеся,
для 2,5-літрового двигуна з турбіною це прямо дуже гідний результат. І один із
тих моментів, що не дозволив мені залишитися при думці нібито Mazda CX-9 – звичайна дорога
іграшка для дорослих і дуже дорослих хлопчиків. Максимальна швидкість 210
км/год і 8,6 с до «сотні» також переконують у виборі на користь CX-9 поміж інших
дорогих сімейних кросоверів. Водночас екологи будуть дивитися на цей автомобіль
трохи скоса, адже хоч він і відповідає нормам Euro VI, проте по факту
викидає 216 г/км CO2.
Коробка передач Mazda CX-9
По коробці передач Mazda CX-9 змін також
немає. Це давно знайомий 6-ступеневий автомат, який зустрічається від
компактної CX-3 до
середньорозмірної CX-5.
До швидкості перемикання передач не маю жодних претензій. Навіть за тих
рідкісних активних прискорювань, які я собі дозволяв, цей процес відбувався
непомітно. Можу, правда, зауважити паузу в секунду-півтори, якщо втиснути
педаль газу в підлогу зі старту. Однак я би це пояснив турбоямою, яка за інших,
адекватніших умов не проявляється. З-поміж спеціальних режимів у цього автомата
є лише ручний. Він вмикається поштовхом селектора з положення «D» в «M».
Але скористатися ручним режимом можна й через підкермові пелюстки. Достатньо
задіяти будь-який із них, щоб авто почало змінювати швидкості лише за велінням
водія. Перевагою такого режиму можна було б назвати те, що коробка не
переходить на вищу передачу по досягненні максимальної кількості обертів. Але
враховуючи наявність моменту в 420 Нм лише на 2000 об/хв, я би сказав, що
користуватися пелюстками чи селектором у положенні «M»
корисніше для гальмування мотором. Вийти з ручного режиму можна або повернувши
селектор в положення «D», або
затиснувши на кілька секунд пелюсток із надписом «+/OFF».
Повний привід Mazda CX-9
Mazda CX-9 аж ніяк не хочеться виганяти на бездоріжжя, проте наявність системи повного приводу для таких авто скоріше питання честі, ніж необхідності. Тому робота системи i-ACTIV AWD покликана не стільки витягувати важкий кросовер із багна, скільки допомагати колесам утримувати великий автомобіль на дорозі. Тож не варто обманюватися кліренсом у 220 мм, адже звіси в машини також немаленькі. Здебільшого крутний момент передається на передок, однак у випадку будь-якого пробуксовування частина Нм може перекидатися назад, де зчеплення з покриттям краще. А от перекидати його чи ні, вирішує електроніка, базуючись на інформації з 27 датчиків, що контролюють як технічний стан самого авто, так і стан дороги, погодні умови і навіть стиль керування водія. Щосекунди відбувається близько 200 циклів аналізу цієї інформації, що виливається у своєрідну впевненість кермувальника.
Керованість Mazda CX-9
Інколи чую думку, що Mazda CX-9
поєднує в собі місткість великих кросоверів і керованість, яку дарують моделі
нижчого рангу в лінійці цього виробника. І дійсно, у поворотах автомобіль
слухняно рухається за траекторією, вказаною кермом, нехай навіть якість дороги
відверто неідеальна. Тим не менше, попри всі спроби позбутися зайвих бокових
коливань кузова, CX-9 не
дає забути про свої розміри і масу. Тому особисто я б не радив перевіряти її
драйверські здібності. Поводьтеся спокійніше – це авто для тих, кому вже не
треба нічого нікому доводити. Нинішня Mazda CX-9 значно оснащеніша за ту, що я знав. Наприклад, на
зміну простому круїз-контролю прийшов адаптивний. А це зумовило появу нових
кнопок на кермі та переміщення тих, що були. Зокрема, сегмент «ON» однієї з кнопок на правій спиці, який вмикав
круїз, змістили під неї і назвали «MODE ON». Так само, як і «OFF/CAN» став «CANCEL OFF» та переїхав туди ж. Їхнє місце зайняв перемикач,
яким контролюється мінімальна відстань, що відділятиме CX-9
від авто попереду. Крім цього, сегмент «RES/+»
кнопки поряд вирішили розділити: «+» залишився на місці та доповнився
можливістю фіксувати актуальну швидкість у пам’яті круїзу, тоді як «RES» зайняв окрему, центральну позицію на кнопці. З
умовних позначок на ній зникли «/», що візуально її розвантажило.
Підвіска Mazda CX-9
Передня підвіска Mazda CX-9
являє собою вже класичну для більшості сучасних авто схему McPherson. А от щодо задньої я мав серйозні
упередження, адже там встановлена незалежна багатоважільна конструкція. І
оскільки цього разу я не особливо шкодував тестовий автомобіль та повів його трасами,
що носять назву «Р-» і навіть «Т-», то трохи переймався чи не буде задок на
напливах переставляти по всій ширині дороги. Дійсно, незалежна підвіска на
неякісному покритті тримається курсу не так добре, як напівзалежна. Проте й
дискомфорту в процесі керування я не відчув. Більше того, в кількох випадках,
здійснюючи фактично лосиний тест, CX-9 явно підстрахувала мене від можливих помилок у
керуванні.
Гальма Mazda CX-9
На обидвох вісях Mazda CX-9 встановлені
дискові гальма. Але їхній діаметр відрізняється, причому на користь задньої
вісі. Так, передні диски мають 320 мм, а задні – 325. Різниця невелика, але
дуже часто назад ставлять значно менші диски, ніж спереду. Вочевидь японці
таким чином намагалися компенсувати більшу вагу позаду. Електронні стоянкові
гальма доповнені функцією «AUTO HOLD», яка активує і деактивує їх автоматично. Та що
важливіше – вона стандартна і для базової CX-9.
Висновки
і конкуренти MazdaCX-9
Порівняно з автомобілем, який був у мене на тесті два роки тому, нинішня CX-9 все одно що зореліт. Таке враження, що я випробував не дві різні комплектації авто, а два різних покоління моделі. Хоча й сьогодні така разюча відмінність у враженнях можлива, оскільки в автосалонах крім топової, доступна базова версія. І вона не має всіх тих електронних помічників, за рахунок яких автомобіль практично сам керує собою. Базова модифікація – це своєрідний величний американець з купою простору, великим потужним мотором, але приємними формами. Тестова ж машина – авто рівне нафаршированим європейцям та японцям. Щоправда, прямих конкурентів у цього кросовера немає. Адже ніхто не має зв’язки 2,5-літрового бензинового турбодвигуна з класичним автоматом. І очевидно, що порівнювати цю Mazda з іншими великими японськими позашляховиками – марна справа. Вона занадто інша і не схожа. Так само, як не настільки по-спортивному заточена, як європейці, й не така туга в реакціях і квадратна, як американці. Ціни на автомобіль станом на 30.11.2021 починаються приблизно з 43 686$. Але пам’ятайте, що за цю суму продається базова CX-9, яка являє собою скоріше американця, ніж японця.
Технічні характеристики Mazda CX-9
Характеристики кузова
Довжина/Ширина зі складеними дзеркальцями (враховуючи/не враховуючи дзеркальця)/Висота враховуючи антену, мм
5075/1998 (2208/1969)/1747
Колісна база, мм
2930
Колія передня/задня, мм
1663/1663
Передній/Задній звіс, мм
1032/1113
Дорожній просвіт враховуючи/не враховуючи масу водія в 75 кг, мм
220/222
Радіус розвороту (між бордюрами/від стіни до стіни), м
5,9/6,3
Кут в’їзду/з’їзду, градусів
17,5/20,5
Кут рампи, градусів
18
Споряджена/Повна маса, кг
1960/2562
Максимальне навантаження на передню/задню вісь, кг
1238/1424
Маса причепа для буксирування, оснащеного (на схилі 12%)/не оснащеного гальмами, кг
750/2500
Висота салону на рівні переднього/другого/третього ряду сидінь (з люком/без люка), мм
(998/1018)/(978/978)/(899/899)
Ширина салону на рівні переднього/другого/третього ряду сидінь, мм
1472/1476/1350
Об’єм багажника з розкладеними/складеними спинками третього/другого ряду до даху, л
230/840/1848
Довжина (зі складеними спинками третього/другого ряду)/Ширина (від арки до арки)/Висота (від підлоги до даху) багажника, мм
(546/1282)/769/1020
Об’єм паливного бака, л
74
Характеристики двигуна
Модель, тип двигуна, кількість циліндрів/клапанів на циліндр
SkyActiv-G, рядний турбо, 4/4
Об’єм двигуна, л (куб см)
2,5 (2488)
Потужність, кВт (к с) / об/хв
170 (231) / 5000
Крутний момент, Нм / об/хв
420 / 2000
Ступінь стиснення
10,5:1
Характеристики трансмісії
Тип КП
6-ступенева автоматична
Характеристики ходової
Передня/Задня підвіска
МакФерсон/Незалежна багатоважільна
Діаметр передніх/задніх гальмівних дисків, мм
320/325
Розмір запасного колеса
185/80 R17 99M
Експлуатаційні характеристики
Розгін 0-100 км/год, с
8,6
Максимальна швидкість, км/год
210
Витрати пального, місто/траса/комбіновані, л/100 км