Навіщо взагалі потрібен комерційний пиріжок… з хорошою мультимедійною системою, двозонним клімат-контролем і купою електронних допоміжних систем? Чи не губиться при цьому взагалі значення слова комерція?! Особисто для мене до останнього часу зручності сучасного світу й потреба перевозити вантажі або ж пасажирів ніяк не поєднувалися за самою своєю суттю. Але їх якимось неймовірним чином таки зуміли поєднати в новенькому Peugeot Rifter, на якому мені вдалося трохи поїздити. Щоб з’ясувати, як це поєднали, я й провів тест-драйв Peugeot Rifter.
Як
створювали довгу версію PeugeotRifter?
Цей вантажнопасажирський фургон від корпорації PSA має в основі платформу EMP2. Вона стала спільною ще для двох автомобілів інших марок – Citroen Berlingo та Opel Combo. Peugeot Rifter пропонується у двох варіантах довжини – на 4,4 м. і 4,75 м. Але вперше довгу версію створили не за рахунок банального подовження заднього звісу, а відповідного збільшення колісної бази. На тест-драйв Peugeot Rifter вдалося взяти саме довгобазний варіант. Як за своєю суттю, так і за зовнішньою формою цей Пежо лише зайвий раз нагадує, що його призначення не змінилося ще з часів предка Partner. А це транспортування легких вантажів або ж комфортне перевезення пасажирів. Спереду машина позбулася наївного та доброго дизайну фар, отримавши оптику в стилі всіх сучасних Peugeot. Ззаду ж родове дерево Rifter вгадується практично безпомилково. Рівень безпеки машини вже встигли перевірити за методикою EuroNCAP, що дало нехай не найкращий, але добрий результат у чотири зірки. Дорослі пасажири в ньому захищені на 91%, діти – на 81%, а от до пішоходів машина ставиться лиш трохи краще, ніж нейтрально – 58% захисту.
Зовні авто у топовій комплектації можна відрізнити за додатковими зсувними дверима зліва. Причому додали не лише двері, а ще й електричні склопідйомники по обидві сторони. Тест-драйв Peugeot Rifter дав можливість оцінити їхню зручність, адже розташовуються вони прямо на рамці вікна. І для його відкриття руку доводиться піднімати вище підлокітника. Поки що це незвична опція для машини з вантажно-пасажирським корінням. Також дорожча машина матиме частково пофарбований у колір кузова передній бампер, ручки дверей і корпуси зовнішніх дзеркалець заднього огляду. Хоча задній бампер залишатиметься без фарби, адже на такій машині він часто виконує захисну роль. Стандартними для Peugeot Rifter є рейлінги на даху, які виконують не лише практичну, але й стилістичну роль, адже балки забарвлені у сріблястий колір. Фронтальна оптика «Ріфтера» не просто красива, а ще й функціональна! Чого лише варте те, що навіть у базовому оснащенні авто укомплектоване системою «Проведи мене додому». А як щодо автоматичного увімкнення передніх фар у темний час доби? Це також базове оснащення, яке вмикається з лівого підкермового перемикача. Причому для увімкнення особливо й робити нічого не треба, адже режим Auto є, так би мовити, нульовим положенням. Варто лише перевірити, чи стоїть мітка Auto навпроти білої смужки по центру перемикача. З функціонального боку дорожча версія Rifter відрізняється наявністю протитуманних фар у непрофарбованій частині бампера. Щоб їх увімкнути, потрібно прокрутити на один крок шайбу посередині лівого підкермового перемикача. Вимикаються протитуманки поворотом шайби на себе. Також, доплативши за багатший рівень оснащення, отримуєш світлодіодні вогні денного ходового світла. Вони розташовані вертикальною смужкою між лінзами головної оптики.
Стандартно двері вантажного відсіку підйомні. А це може створити деякі незручності на тісній парковці. Проводячи тест-драйв Peugeot Rifter, це було для мене відчутно. З іншого боку, їхнє скло обладнане нитками обігріву, а також окремим склоочисником. Тобто ні взимку, ні восени проблем з оглядом назад не повинно бути. Також над заднім склом знаходиться додатковий стоп-сигнал, що дозволяє водіям на кілька машин позаду заздалегідь помітити, що Rifter сповільнюється.
Оскільки Peugeot Rifter зорієнтований на вирішення практичних завдань, то і його оснащення повинне відповідати цьому. Зокрема, якщо говорити про захист двигуна. Для цього пристосовано додаткову металеву пластину. Причому вона встановлена вже з бази і дала можливість проводити тест-драйв Peugeot Rifter з виїздом за межі рівних доріг.
Для цієї ж мети вен укомплектували пакетом «Підвищена прохідність». Само собою на тест-драйв Peugeot Rifter я отримав авто з таким пакетом. До останнього належать збільшений на 20 мм. кліренс, а також додаткові накладки на колісні арки з непофарбованого пластику. Причому накладки стильно оформлені характерними вирізами. Ідею накладок продовжують і захисні накладки, що закривають ледь не половину бокових дверей. За сучасного повального захоплення докатками й ремкомплектами особливо радий був побачити повнорозмірне запасне колесо вже у базовій комплектації. Але треба бути готовим, що знаходиться воно під днищем вантажного відсіку. Тож возіть із собою який-небудь килимок, щоб постелити на землю за потреби замінити пробите колесо.
Усі
фішки салонного оснащення PeugeotRifter
У базовому оснащенні автовже матиме центральний замок. Між центральними дефлекторами обдуву знаходиться його кнопка з червоним індикатором. Я люблю зачинятися зсередини вручну, тож тест-драйв Peugeot Rifter дав змогу оцінити зручність її розташування.
Можна помітити, що Peugeot Rifter будь-яким чином намагається продемонструвати свою кросовероподібність. Це стосується і посадки всередину машини. У цьому питанні тест-драйв Peugeot Rifter став одкровенням. Мені взагалі здалося, що вище ногу я задирав лише для того, щоб сісти в рамні позашляховики Mitsubishi Pajero Sport або L200. Але сидіння цього «Пежо» нешироке. Хоча завдяки цьому воно щільніше тримає водія. З правого боку є ще така плюшка, як підйомний підлокітничок. І він не викликає подиву, адже у дорожчій комплектації машина отримує сидіння водія підвищеного комфорту. Незважаючи на звичайну тканинну обшивку крісла, навіть вона зроблена зі смаком. Наприклад, елементи підтримки тіла на спинці та подушці зашиті практичною чорною тканиною, яка може бути витривалішою до протирання, тоді як решта сидіння обшита сірим матеріалом з візерунком із діагональних ліній. Варто додати, що чорні елементи ще й виділені блакитною ниткою. Стильненько! У топовому оснащенні навіть передній пасажир отримує аналогічне комфортне сидіння. Задираючи ногу, помічаю, що в салон можна заходити ледь не у повен зріст. Який же тут високий дверний отвір! Власне, і в салоні над головою місця просто безліч. А це створює враження такого собі другого дому, якщо разом із вами їде вся родина. Вражає неймовірна кількість відсіків для поклажі по всьому салону. Вони є і над головами передніх пасажирів (щоправда, тільки в топі й призначені хіба що для зберігання документів), а також під передніми кріслами. Не один ящичок можна знайти на передній панелі та плюс до них – широченні кишеньки у дверях. Те, чим автомобіль вражає найбільше – неспіввідносність простакуватої зовнішності з внутрішнім оснащенням. Наприклад, залежно від комплектації, авто може мати систему безключового доступу з кнопкою запуску двигуна, двозонний клімат-контроль, мультимедійку з підтримкою Apple CarPlay і Android Auto, камеру з кутом заднього огляду на 180̊ та системами стеження за розміткою і розпізнавання дорожніх знаків.
Пасажири переднього ряду в Peugeot Rifter надійно захищені боковими подушками безпеки, що зашиті в боковини спинок сидінь. З іншого боку, в базовій комплектації їх уже не буде, тож заради безпеки доведеться платити за дорожче оснащення. А от фронтальні подушки для обидвох пасажирів є обов’язковими опціями. І це був один із найзагадковіших моментів, які приніс тест-драйв Peugeot Rifter. Якщо водійська знаходиться у звичному місці в серцевині керма, то місцезнаходження пасажирської залишилося таємницею, адже на її традиційному місці – ще один бокс. Скоріше всього цю подушку розташували над лобовим склом у даху, чим славляться, зокрема, деякі моделі братньої марки Citroen.
На передньому дверному підлокітнику Peugeot Rifter зосереджено управління передніми електросклопідйомниками. На решті дверей їх можна заблокувати примусово. Для цього є окрема кнопка з індикатором позаду склопідйомників. Якою я, деспотично по відношенню до решти пасажирів, користувався, з огляду на “потребу” провести докладний тест-драйв Peugeot Rifter.
Перед кнопками склопідйомників Peugeot Rifter знаходиться блок управління електроприводом зовнішніх дзеркалець заднього огляду. Для вибору дзеркальця слугує слайдер, який перемикається вправо чи вліво. Щоб після цього відрегулювати дзеркальце в одному з чотирьох напрямків, потрібно скористатися джойстиком спереду. Салонне дзеркальце заднього огляду Ріфтера має електрохромну поверхню, що здатна запобігати засліпленню попутними машинами. Але така опція є лише у дорожчій версії. І тест-драйв Peugeot Rifter дав змогу насолоджуватися вночі цією опцією.
Передня панель виконана в сучасному для всіх Peugeot компонуванні i-Cockpit. До нього належить кермо неприродньо малого діаметру та рубаної форми, що поєднане з панеллю приладів, яка немовби нависає над ним. Така концепція наразі є тим оригінальним штрихом, що вирізняє сучасні Peugeot незалежно від комплектації й моделі. Принаймні досі ніхто з виробників не забажав зплагіатити її, хоч деякі моделі з нею вже пережили на конвеєрі ціле покоління. Тим не менше, нинішній тест-драйв Peugeot Rifter був моїм першим знайомством із цим фірмовим компонуванням.
Базовий прикурювач Peugeot Rifter спрацьовує за
допомогою розетки на 12 В всередині відсіку в центральній консолі. А от попільничку можна використовувати й не
за призначенням, настільки стильну форму вона має. Наприклад, її верхня
частина пофарбована в сріблястий колір, а форма попільнички дозволяє тримати її
в штатних підсклянниках.
Кермо Peugeot
Rifter, попри свій компактний розмір, приємно лягає в руки.
Воно обшите шкірою, яка з
внутрішнього боку обідка зшита сірою ниткою.
Під колонкою керма Peugeot Rifter
знаходиться
важіль. Ним блокується механізм регулювання валу керма як за висотою… так і за
вильотом! Нечувана щедрість для машини,
яка донедавна була утилітарним фургоном. Особливо зважаючи на те, що таке
оснащення доступне і в базовій комплектації.
Якщо шалену кількість відсіків для
зберігання речей у Peugeot Rifter ще можна пояснити логічно, то 8-дюймова тач-скрін мультимедійна система з
логіки випадає взагалі. Адже, з одного боку, перед нами суто комерційна
машина, а, з іншого, легковик з дуже й дуже непоганим технічним оснащенням. Щоб
пасажири могли вільно прослуховувати улюблені радіохвилі, в машині з базової
комплектації передбачена вся електропроводка, а також антена над лобовим склом.
У дорожчій комплектації PeugeotRifterотримує систему двозонного клімат-контролю, керування
яким доволі нестандартне. Та виявилося, що воно навіть зручніше, ніж
кнопками і навіть традиційними крутилками. Регулювання температури обдуву здійснюється
двома великими тумблерами з хромованим оздобленням. Штовхнув
вгору – збільшив температуру, вниз – зменшив. Зліва від водійського перемикача
знаходяться кнопки увімкнення режиму рециркуляції та зміни напрямку обдуву. А
от регулювання швидкості вентилятора не вдалося розмістити ергономічно. Цих дві
кнопки розташовані далекувато – справа від пасажирського тумблера. По центру
блоку мікроклімату – тонкий монохромний екранчик. По обидва його боки вказується
температура обдуву двох зон. Між нею – своєрідна діаграмка швидкості
вентилятора і візуалізація розподілу напрямків обдуву. Під екраном знаходиться
п’ять кнопок з помаранчевими індикаторами. Правіше усіх – увімкнення пришвидшеного
розігріву лобового скла. За нею йдуть включення кондиціонера, режиму
клімат-контролю, переходу до монозони обдуву, а також увімкнення обігріву
заднього скла.
Центральний тунель Peugeot Rifter здається якимось
неприродньо високим, як для машини практичного призначення. Не очікуєш побачити всередині
такі велетенські ніші,
що вмістять навіть велику поклажу. Причому ніші поділені на дві частини.
Передня ховається десь аж під важелем КП, а в її торцевій стінці заховано
розетку на 12 В. З іншого боку, її дно похиле, тож усі речі будуть скочуватися
кудись вниз. А там їх уже буде складно розгледіти. Друга ніша не така глибока,
але має рівну поверхню, вкриту ворсистим килимком. Обидві ніші закриваються окремими
шторками. Треба визнати, що в базовій комплектації цих двох об’ємів немає, а
шкода. Під рукою можна зберігати дуже багато різного.
Другий ряд Peugeot
Rifter має три окремих сидіння, кожне з яких оснащене
кріпленням ISOfix (з базового оснащення, що цілком нормально). Щоправда,
жодне з них не обладнане ніякими регулюваннями. Але у попередника і такого не було.
Тут центральний пасажир – повноцінний член команди, а не людина, яку посадили
за віслячу парту. І нехай лише крайні пасажири можуть скористатися столиками на
спинках передніх сидінь (до речі, не
найвдалішої конструкції, оскільки навіть за не дуже великої ваги, столики
можуть скластися вниз), центральний може окупувати єдиний USB-роз’єм
для зарядки гаджетів, а також претендувати на керування швидкістю задніх
вентиляторів обдуву. Спинки сидінь другого ряду не надто високі, тож опущений
максимально вниз підголівник тупо давить в спину. А щоб на нього можна було
покласти голову, його треба підняти на максимальну висоту.
У торці спинок крайніх сидінь Peugeot Rifter знаходиться по
важелю. За їхньою допомогою спинки складаються, надаючи доступ до третього
ряду. Причому складаються у співвідношенні як 2/3, так і 1/3, що суттєво розширює варіанти компонування
салону. Але в торці центрального місця важеля немає – його заміняє петля
справа від підголівника.
Підголівники третього ряду сидінь мають
ту ж особливість, що й підголівники другого. Але саме третій ряд є ледь не найбільшим
здивуванням, хоч це всього лише додаткова опція для обидвох версій довжини
автомобіля! Я ще можу погодитися, що заповзати туди далеко не найприємніша
процедура. Однак сівши на одне з двох роздільних сидінь, пасажири не
відчуватимуть жодного ущемлення своїх людських прав. Вони, звісно, не зможуть
підсунути ноги під сидіння другого ряду, але й спинки попереду не тиснуть у
коліна. Навіть зовсім не тиснуть, настільки далеко вони знаходяться. Здавалося
б, за рахунок вищої посадки для голови тут буде менше простору. Але й із цим
усе гаразд. Ще й є широченне підвіконня по обидва боки, яке можна
використовувати як підлокітник, свої підсклянники, розетка на 12 В і навіть
ящички та тримачі для невеликих речей! А
між кріслами можна ще й поставити портативний холодильник, тож залишиться лише
насолоджуватися життям і поїздкою. Обидва крісла легко знімаються і
витягуються із салону. Але у мене є претензії до передніх кріплень. У
складеному стані крісла третього ряду надто сильно «гуляють» в них.
У похідному стані об’єм багажного відсіку дорівнює 775
л., що на 100 л. більше, ніж у попередника. Разом зі складеним другим рядом
сидінь Peugeot Rifter
отримує
практично рівний майданчик, у якого ніша між складеною спинкою і підлогою
багажника прикрита пластиковою вставкою. Таку особливість трансформації назвали
Magic Flat.
Тест-драйв Peugeot Rifter. Особливості комбінації двигунів і КП Peugeot Rifter
Покупцям PeugeotRifter доступні два
варіанти моторів на вибір. Однак обидва варіанти будуть дизельними. Базовий для
цього вантажнопасажирського авто двигун – 1,6-літровий на 92 к. с. Якщо когось
зацікавить, чому не можна було додати ще бензиновий агрегат плюс-мінус такого ж
об’єму
і потужності, особисто я сказав би так – бо не може бензинка за такого об’єму
видавати 230 Нм, та ще й на 1500 об./хв.! Дорожче обійдеться 1,5-літровий дизель
на 130 к. с. і 300 Нм. Однак реальною причиною, чому його будуть обирати, є не
більша потужність, а дещо інше, що я зауважу трохи нижче. Зараз же розповім про
1,6-літровий варіант, яким і був оснащений тестовий автомобіль. Ясна річ, 92
конячки аж на 4000 об./хв. – не надто високий результат для сучасного світу. Це
особливо сильно відчувається на високих швидкостях, коли вже неважливо,
наскільки сильно ти тиснеш педаль газу. Розгін все одно залишається лінійним та
досягає не надто високої позначки максимальною швидкості. Але власник навіть такого бюджетного варіанту цілком може спробувати
провчити якогось нахабу на світлофорі. Нагадаю, що пік крутного моменту
доступний з низів, і в розгоні зі старту це особливо добре відчувається. Що стосується
набагато важливішого аспекту – витрат пального – то й тут «простачок» себе
добре зарекомендував. У місті вище 6,1 л./100 км. показник не підіймався, тоді
як у змішаному циклі вдалося добитися й 6 л./100 км. Щоправда, завод взагалі
обіцяє менші ще на літр витрати у цих циклах.
Коробок передач для Peugeot Rifter
також
лише дві на вибір, але цей вибір насправді суттєво обмежений. Так, 5-ступенева
механіка пропонується лише для 1,6-літрового дизеля. У той же час 8-ступеневий
автомат з круглою шайбою-селектором замість важеля – тільки для 1,5-літрового.
З одного боку, це логічно. Та, з іншого, мені здається, що автомат не надто би
применшив можливості слабшого мотора. Тим паче, що в останнього непоганий запас
крутного моменту. Відповідно, ви могли здогадатися, що тестова машина була
оснащена саме механікою, тож розповім про неї. Здивував важіль незвично грубої
форми та доволі великих розмірів. Але за рахунок обшивки шкірою та гладких
панелей під алюміній ним приємно оперувати. Вибір передач чіткий, але сам процес їхнього вмикання… він
викликає деякі питання. Зокрема, кожна швидкість вмикається, ніби проходячи
якийсь бар’єр
на своєму шляху. А задня передача взагалі дуже рідко повністю заходить у паз.
Здебільшого вона це остаточно робить вже тоді, коли починаєш рух назад. А
одного разу, переходячи із задньої передачі, важіль не до кінця зайшов навіть у
першу. І ще одне. Задній ряд передач має дуже короткі ходи і, завдяки цьому,
приємніше вмикання. А от ходи переднього ряду сягають ледь не космічних
відстаней, настільки глибоко важіль тікає кудись вглиб ніші у центральній
консолі. Вибору типів приводу в Україні, на жаль, немає. Усі авто
постачаються передньопривідними.
Кермо у Peugeot
Rifter не мегаінформативне, чому не сприяє і високий
профіль шин. Хоча про що говорити, якщо підсилювач в обидвох комплектаціях
електричний. З іншого боку, є можливість активніше крутити кермо на парковці,
адже машина велика, і перед тим, як станеш на місце, добряче покрутишся. У
тісних місцях суттєво допомагає набір задніх парктроніків, які писком різної
тональності повідомляють про відстань до перешкоди. Базовою буде й система очищення лобового скла під назвою Magicwash. Під химерною
назвою насправді ховається ідея розміщення розпилювачів омивача безпосередньо
на щітках склоочисника. Така реалізація повинна як економити рідину, так і
підвищити ефективність її використання.
Специфічним чином працюють навіть
гальма. Ледь торкаючись педалі, Peugeot Rifter можна спокійно сповільнювати. Наприклад,
спускаючись з пагорба або ж коли заздалегідь обираєш місце для зупинки та гальмуєш
здаля. Але притоплюєш лиш трохи сильніше, й гальма буквально тут же зупиняють тебе на тому ж місці.
Феноменальна чіпкість! Та електричні стоянкові гальма для Peugeot Rifter пропонуються
лише в дорожчому оснащенні. Що насправді не так погано, адже людина, якій
потрібна вантажна машина, навряд буде рада бачити в ній більше електроніки.
Однак для сімейного авто така опція доречна. Тим паче, що перемикач має
червоний індикатор роботи, а в торці він прикрашений широкою сріблястою
смужкою. Та й давно минули часи, коли авто в базових комплектаціях були
позбавлені таких благ, як електронна система стабілізації. Зараз ESC навіть для Rifter йде з базового
оснащення.
Цінова політика і конкуренти PeugeotRifter
Говорячи про цінову політику на Peugeot Rifter, складно назвати цей автомобіль найвигіднішим придбанням. Дещо доступнішим буде Renault Lodgy від 16 864$ станом на 11.06.2020. Хоча це лише приблизно на 100$ дешевше найпростішого Peugeot. На цьому фоні тестове авто виглядає набагато привабливіше. В першу чергу за рахунок своєї новизни, адже Lodgy перебуває на ринку доволі давно. З-поміж близьких, але дорожчих аналогів зараз у салонах знайти приклади буде складно. Найближче стоїть Citroen Berlingo Multispace за 17 864$. Але… це братня модель, тож крім дизайну тут немає нічого відмінного від Ріфтер. Ціна ж модифікацій Peugeot Rifter коливається від 16 902$ до 30 608$.
Технічні характеристики Peugeot Rifter
Характеристики кузова
Кількість дверей/місць
5/7
Варіант довжини
L2
Довжина/Ширина(з дзеркальцями/зі складеними дзеркальцями)/Висота, мм.
4753/(2107/1848)/1879
Колісна база, мм.
2975
Передній/задній звіс, мм.
892/886
Відстань від керма до педалей/спинки сидіння водія, мм.
777/555
Довжина салону в межах першого/першого і другого/усіх трьох рядів, мм.
799/1676/2632
Висота салону на рівні першого/другого/третього ряду, мм.
983/1002/917
Довжина подушок сидінь першого/другого/третього ряду, мм.
420/421/436
Ширина першого/другого/третього ряду на рівні ліктів(плечей), мм.
1473(1508)/1465(1509)/1163(1198)
Відстань від спинок сидінь першого(другого) ряду до спинок сидінь другого(третього) ряду, мм.
877(956)
Простір для ніг пасажирів другого ряду, мм.
240
Висота/ширина зсувних дверей (мін./макс.), мм.
1154/(640/737)
Висота(Відстань) сидінь(від підлоги до даху) третього ряду, мм.
598(1200)
Максимальна довжина салону, мм.
3500
Об’єм вантажного відсіку похідний/зі складеними задніми сидіннями(VDA), л.
1538/2693
Висота(мін./макс.)/ширина отвору задній дверей(мін./макс.), мм.
(1106/1125)/(1087/1241)
Завантажувальна висота, мм.
620
Максимальна висота під відкритими задніми дверима, мм.
1892
Глибина(зі складеним третім рядом)/ширина вантажного відсіку, мм.
1350/1195
Споряджена/повна маса, кг.
1522/2260
Вантажопідйомність, кг.
738
Максимальна маса авто з причепом(MTRA), кг.
3110
Кліренс, мм.
180
Об’єм паливного баку, л.
50
Характеристики двигуна
Модель, тип
HDi 92, дизельний
Об’єм, куб. см.
1560
Потужність, кВт(к. с.) / об./хв.
68(92) / 4000
Крутний момент, Нм / об./хв.
230 / 1500
Клас токсичності
Euro V
Характеристики трансмісії
Коробка передач
5-ступенева механічна
Ходові характеристики
Передня/задня підвіска
Незалежна, покращений МакФерсон зі стабілізаторами поперекової стійкості/балка, що деформується, незалежна конструкція, пружини відокремлені від амортизаторів, стабілізатор поперекової стійкості
Хороший огляд. Докладний. Столик в правій спинці ховається, бо пасажирське сидіння можна скласти вперед і отримати практично рівну поверхню зі складеним заднім сидіннями для перевезення довгих речей. Таким чином менше шансів зачепити виступаючий столик.
Artem Kovalenko
Дякуємо за змістовний відгук!
Окрема подяка щодо роз’яснення відносно столика. Щоправда, навіть у такому випадку конструктори могли зробити його складним угору, а не вниз. Адже все, що трохи важче бургера МакДо змушує його складатися вниз. Тобто великий стакан коли столик вже не втримає. Це так, говорячи про загальнозрозумілу тару)))