Тест-драйв Renault Duster: цього разу не пощастило?
Зміст
- 1 Тест-драйв Renault Duster: цього разу не пощастило?
- 2 Тест-драйв Renault Duster: чому лімітована версія навіть краща за топове оснащення?
- 3 Тест-драйв Renault Duster: коли за меншу ціну отримуєш більше
- 4 Нові технічні опції в оснащенні
- 5 Висновки і конкуренти Renault Duster
- 6 Технічні характеристики Renault Duster
З одного боку, мені дико не пощастило. Адже я так хотів узяти на тижневий тест-драйв Renault Duster з бензиновим 1,6-літровим двигуном. На жаль, випробувати цей кросовер саме з таким силовим агрегатом я банально не встиг. З іншого боку, короткий огляд і такий же короткий тест подібного авто я вже опублікував ще після презентації нового покоління Рено Дастер в Україні. Тож чи не варто звернути увагу на нехай знайому пару 1,5-літрового турбодизеля й роботизованої 6-ступеневої механіки EDC, але в спеціальному, лімітованому оснащенні Ultramarine?
Тест-драйв Renault Duster: чому лімітована версія навіть краща за топове оснащення?
Офіційно про початок виробництва другого покоління оголосили між 14 і 24 вересня 2017 року. І вже у листопаді машина потрапила на домашній для неї румунський ринок. Велосипеда вигадувати не стали, тож нове покоління створили на тій же платформі B0, яка лежала в основі старого Рено Дастер. Завдяки цьому і габарити не надто змінилися. Хоч зовнішній дизайн разюче нагадує старшого брата, кузов немає жодної запозиченої деталі, на чому особливо наголошував шеф-дизайнер Renault Лоренс ван ден Акер (Laurens van den Acker). Салон же навіть близько не нагадує про попередника – тут все нове. До того ж рівень шумів начебто знизили вдвічі… Що ж, як мінімум гул двигуна дійсно менший, ніж раніше. З іншого боку, об’єм багажника ледь помітно зменшився – тепер це 445 л. замість 475 у монопривідних версій. Повнопривідні мають лише 376 л. Але на допомогу приходить купа відсіків у салоні загальним об’ємом 28,6 л. За роки виробництва Renault Duster зарекомендував себе настільки утилітарним авто, що він і лімітована версія – поняття мало сумісні. Проте таки сумісні. Одразу зазначу, що стандартних комплектацій три: Base, Life і Zen. І залежно від комплектації, авто може оснащуватися електропідсилювачем керма, системою кругового огляду MultiView, попередженням про перешкоду в мертвій зоні, клімат-контролем, безключовим доступом і запуском двигуна, а також денними ходовими вогнями. Позашляховий статус зумовив збільшення кліренсу і появу таких систем, як допомога під час старту на схилі та спуску з нього. Якщо коротко, то навіть оптимальна середня версія може похизуватися bluetooth-зв’язком із телефоном і кондиціонером. Але не встиг український ринок просмакувати обмежений випуск Black edition для моделей Kadjar і Sandero Stepway, як Renault запропонувала спецкомплектацію Ultramarine для Duster. За наповненням вона стояла десь поміж середнім і топовим оснащенням. І для мене так навіть краще. Адже зі звичайним Duster я вже попрацював, тож чому б не відчути себе людиною з тонкою натурою, яка змушена їздити грубими дорогами? Так і зробив. На тест-драйв Renault Duster я взяв Ultramarine. Підходити до кросовера виразного синього кольору, що вирізняється від сотень аналогічних Дастерів у цивільному й поліцейському виконаннях харизматичним принтом на центральних стійках даху, блакитними серцевинами колісних дисків і чорними глянцевими корпусами зовнішніх дзеркалець заднього огляду, неймовірно приємно. Та заради справедливості скажу, що топові комплектації також мають такі дзеркальця. А от єдиний безкоштований колір для всіх трьох комплектацій, судячи з усього, лише «Білий лід». Імовірно за будь-який інший доведеться доплачувати. Всі Renault Duster, крім базової версії, комплектуються чорними леєрами зі сріблястими перекладинами та надписом «Duster» на задній стійці. Що ж, почуваєшся неначе король хуліганської зграйки. Адже за своїм характером Duster дуже неспокійний автомобіль. Та про це розповім через один розділ.
Минуле покоління Renault Duster, навіть після низки рестайлінгів, до кінця випуску так і не здобуло світлодіодних денних ходових вогнів. Цей момент сповна компенсували в новій машині, причому в усіх комплектаціях, у чому я переконався, взявши на тест-драйв Renault Duster. Їхня смужка майже повністю огинає внутрішню поверхню блок-фари. Нижній її кінець умовно продовжується в нижній планці решітки радіатора, а верхній хромованою смугою всередині фари, що розділяє лампи головної оптики й габарити.
Тест-драйв Renault Duster класичні автомобілі, де повторювачі поворотів було вмонтовано не в зовнішні дзеркальця заднього огляду, а в передні крила. Щоправда, тут місце все одно креативне. Адже тут, між крилом і дверима, знаходяться непофарбовані пластикові накладки з імітацією вентиляційних отворів. Під ними й розташовані повторювачі поворотів, які, незалежно від рівня оснащення, мають звичайні лампочки, а не світлодіоди.
Передні протитуманні фари – один із перших прикладів, який показує, чому може бути вигідною покупка лімітованої версії від Renault. Наприклад, якщо у випадку Renault Duster в комплектації Life ця опція коштує 3485 грн., то на тест-драйв Renault Duster Ultramarine ми отримали її як стандартне оснащення. Власне, топова Zen також.
Ліхтар заднього ходу на всіх Дастер розташований поза межами основного блоку ліхтарів. Його винесли на правий бік заднього бампера, під світловідбивний катафот. Хоча цей тест-драйв Renault Duster так і не змусив хоч раз ним скористатися.
А от третій стоп-сигнал в авто змонтовано на стандартному місці – у верхній частині заднього скла. Починаючи з базового оснащення, Duster має тонування вікон. Тест-драйв Renault Duster показав, що воно не дуже приховує вміст салону, проте здатне трохи зменшити температуру всередині у спеку. Вздовж нижньої частини кузова Renault Duster змонтовано захисні непофарбовані пластикові накладки. Корисна штука, коли заповзаєш трохи далі за асфальт. Водночас прикро, що навіть топові версії Renault Duster мають виключно сталеві диски моделі Fidji, щоправда, збільшеного порівняно із базовими машинами розміру – 215/65 R16. З цього боку наш Ultramarine уже був не просто на рівні топу, а навіть перевершив його. Адже на ньому стояли легкосплавні диски забарвлені практично у три кольори – чорний, сріблястий і синій.
Тест-драйв Renault Duster: коли за меншу ціну отримуєш більше
Салон Renault Duster позбавлений більшості рішень комфорту Kadjar. Та що тут казати – навіть сидіння запозичені від спорідненого сімейства Logan/Sandero. Хоча у цьому кросовері вони мені не здалися пуфиками. Можливо, взнаки далися наявність підлокітника водія і регулювання поперекової підтримки. Щоправда, до першого я можу придертися. В опущеному стані він чомусь спрямований по діагоналі вниз. Таким чином, тримати на ньому лікоть ще зручно, а от руку – ні. Здивувала кількість положень передніх підголівників – їх аж сім! Обираючи Duster, потрібно також розуміти, що під час кожної посадки чи висадки є ризик обтерти одягом пластикову накладку на порогах. Але все це стосується і звичайної модифікації авто. На тест-драйв Renault Duster я отримав версію Ultramarine. Чим же відрізнялася вона? Як мінімум, безліччю синіх вставок. Їх, наприклад, можна знайти на повноцінних ручках дверей і дефлекторах обдуву, а також у мотивах оздоблення сидінь. Зокрема, це й нашивка «Duster» на спинці. Перевагою лімітованої версії була й передня панель від топової версії – чорного кольору, але зі сріблястими елементами навколо дефлекторів. Те ж стосується і обшивки крісел під назвою «Comfort». Відмінність від найдорожчих Дастер полягає в синіх вставках із комірковою структурою на боковій підтримці, а також прошивці блакитною ниткою. З цієї ж причини кермо обшите так званою «Soft Feel» шкірою, яка дуже подібна до оздоблення цього органу керування в дорогих Renault. Всередину авто потрапляєш за допомогою базового для Renault Duster центрального замка. Зсередини він керується окремою кнопкою на центральній консолі. З новим поколінням кросовера вона переїхала нижче і тепер знайти її можна не так швидко, як раніше. Хоча це більше проблема аварійки, адже зараз цих дві кнопки розташовані в ряді з п’яти інших та практично однакових. Принаймні тепер ці кнопки мають з краєчку лінію зубчиків, що сприяє кращому тактильному досвіду користування. А центральний замок ще й обладнаний червоним індикатором над ним. Між іншим, горизонтальне положення кнопок – також цікаве і практичне рішення.
Усі Renault Duster також матимуть ключ із функцією дистанційного керування. Щоправда, за доплату це вже буде смарт-картка. На тест-драйв Renault Duster я отримав саме такий варіант. Вона аналогічна тим, що йдуть разом із рештою європейських Renault, проте в цьому випадку її верхня кришечка непофарбована, хоча й носить хромовану емблему марки в такій же хромованій і чорній глянцевій оправах. Також глянцевою буде й рамка картки, проте це скоріше мінус. На фото добре видно, наскільки сильно вона затирається. Кнопок лише дві, але кожна з них утримує в собі по дві функції. Верхня блокує двері (права сторона) і розблоковує їх (ліва). Нижня дозволяє увімкнути функцію пошуку авто на парковці (лівий бік) і розблокувати лише кришку багажника (правий).
До пасків безпеки передніх пасажирів можу цілком резонно придертися. Я ще допускаю, що сімейство Logan/Sandero може мати нерегульовані за висотою кріплення на стійках даху. Проте на тест-драйв Renault Duster, ще й у майже топовому оснащенні, я очікував, що така опція повинна бути стандартною. Що тут скажеш – навіть топовий Zen позбавлений такого щастя.
Зате це сповна компенсується датчиками незадіяних пасків безпеки для всіх п’ятьох пасажирів Renault Duster. І ця функція не залежить від рівня оснащення. Взявши на тест-драйв Renault Duster, я випробував її. За паски водія і переднього пасажира відповідає індикатор на панелі над салонним дзеркальцем заднього огляду. Якщо хтось із них не причепиться, в салоні почне лунати звуковий сигнал, а індикатор замиготить. Ще через якийсь час частота звукового сигналу прискориться. Щоправда, пізніше звук таки щезне. Лише індикатор продовжить блимати. Для задніх пасажирів його зроблено набагато простіше. В одній із менюшок бортового комп’ютера є одне присвячене саме цій опції. Залежно від того, скільки пасків задіяно позаду, світиться відповідна кількість індикаторів. Якщо не задіяно жоден, всі вони залишатимуться чорними.
Водій і передній пасажир як версії Ultramarine, що потрапила на мій тест-драйв Renault Duster, так і найпростішої Base надійно захищені одразу чотирма подушками. Для водія фронтальну заховали в серцевині керма, позначивши відповідне місце виштамповуванням на кнопці сигналу «SRP airbag». Розташування фронтального ейрбега для переднього пасажира позначили аналогічним чином на торпедо навпроти нього. Примітно, що Renault Duster дає змогу відключати цю подушку. Вимикач «Passenger airbag» знаходиться між картою передніх правих дверей і правою боковиною торпедо. Перемкнувши його з позиції «ON» на «OFF», він випинається трохи вище з посадкового місця. Відповідно, щоб увімкнути подушку назад, на вимикач треба спершу натиснути. Як і в попередніх тестах автівок Renault, не можу не похвалити його інформативність. Біля кожного положення вказані можливі негативні результати їхнього використання. Та й сам перемикач зроблений акуратно, з білою міткою на зрізаній частині торця. Про наявність бокових подушок безпеки нагадують бирки «AIRBAG» на боковинах спинок передніх сидінь.
Крім цього, отримавши на тест-драйв Renault Duster, я помітив на центральних стійках даху ще один виштампуваний надпис «AIRBAG». Він свідчить про наявність в комплектації шторок безпеки для обидвох рядів. Враховуючи, що й вони входять до базової комплектації, вимальовується дуже приваблива картинка.
Усі варіанти кросовера оснащуються передніми електросклопідіймачами, але в топовій комплектації водій отримує імпульсний режим. Це ще одна причина звертати увагу на лімітовані версії, адже отриманий на тест-драйв Renault Duster за меншої ціни, також мала таку опцію. Це означає, що кнопка водія має не два, а чотири положення. Легке натискання на неї змушує скло опускатися доти, доки водій не відпустить її. Протиснувши сильніше, кнопку можна відпустити, адже скло опуститься автоматично. Схожим чином склопідіймач працює і в протилежному напрямку. Потягнув угору – скло підіймається, аж поки не відпустиш клавішу. Потягнув вище і відпустив – вікно повністю закриється без участі водія. В усіх нових моделях Renault, в тому числі й у румунській лінійці, кнопки склопідіймачів змінили форму та стали універсальними для всіх моделей марки. Вони вирізняються скошеним сегментом у торці кнопок, а також заглибленням на їхній поверхні. Завдяки ним клавішами зручніше оперувати як на опускання, так і на підйом скла.
У двох базових комплектаціях Renault Duster має механічне регулювання зовнішніх дзеркалець заднього огляду. Натомість у топової це здійснюється за допомогою електроприводу. І це чергова причина стежити за спецкомплектаціями Renault, одна з яких потрапила на мій тест-драйв Renault Duster. Адже свого часу, маючи меншу ціну, тестовий Ultramarine також був оснащений електроприводом дзеркалець. Він представлений компактним грибочком у спеціальному заглибленні на торпедо. На його шапочці знаходиться біла мітка, яка дозволяє контролювати обране для налаштувань дзеркальце. Поверхня, якої торкаються пальці, всіяна серією виступів, за рахунок чого грибочком комфортніше користуватися. Повернувши його по колу в бік однієї з крайніх міток у її основі, обираєш дзеркальце, а потім, штовхаючи джойстик в одну з чотирьох сторін, можна налаштувати його положення. Увімкнувши підігрів заднього скла, автоматично активуються й нитки підігріву зовнішніх дзеркалець. Крім цього, тут вмонтовано датчик зовнішньої температури, інформація з якого відображається у верхньому правому кутку панелі приладів.
З лівого боку основи сидіння водія Renault Duster знаходиться одразу два важелі. Переднім крісло регулюється за висотою. Проводячи тест-драйв Renault Duster, я оцінив користь цієї опції для людей високого або низького зросту. До того ж мені сподобалося, що важіль налаштування кута нахилу спинки розташований під іншим кутом, відповідно важелі не сплутати на дотик. На жаль, регулювання висоти – прерогатива лише топової комплектації. Але й лімітована версія була оснащена ним.
Черговий тест-драйв Renault Duster познайомив мене з новим інтерфейсом базового для цього кросовера бортового комп’ютера. Екран останнього знаходиться по центру панелі приладів, між колодязями спідометра і тахометра. На нього можна виводити широкий спектр інформації: зокрема, середні витрати пального, показники одометра і тріп-комп’ютера та деякі інші. Змінюються вони кнопками на правій спиці керма: верхня гортає їх уперед, нижня – назад.
Також цей тест-драйв Renault Duster зміг здивувати регулюванням керма. Адже воно налаштовується не лише за висотою, але й за глибиною, що досі є здебільшого перевагою дорогих авто із натяком на люкс-клас. Для здійснення регулювань потрібно опустити вниз важіль зліва від валу керма. Після цього підлаштувати колесо під себе і затягнути важіль вгору. Тим не менше, базові авто позбавлені навіть регулювання керма за висотою.
Мультимедійна система Renault Duster
Топова версія авто оснащується не просто магнітолою, а цілою мультимедійною системою. І цей тест-драйв Renault Duster дав можливість оцінити роботу саме мультимедійки. Хоч після нещодавнього легкого рестайлінгу на ці автомобілі почали встановлювати мультимедіа дещо іншого зразка – з 8-дюймовим монітором і функцією дублювання екрана смартфона – навіть випробувана нами не один раз залишала по собі позитивне враження на інших моделях марки. На ній ще присутні фізичні кнопки, як то вимкнення системи (ліва), а також випуклі збільшення (права половина правої кнопки) та зменшення (ліва) гучності аудіо. Правіше від кнопок знаходиться порт USB, після якого розташований AUX. Решту простору займає екран. У верхній його частині зліва розташована кнопка у вигляді місяця. Вона дозволяє вимкнути екран, поки знову не торкнешся його пальцем. У цьому режимі з протилежного боку від неї відображатиметься годинник, а також рівень заряду і зв’язку смартфона, якщо він підключений до системи через Bluetooth. Ці показники, а також інформація про частоту прослуховуваної радіостанції – єдина інформація, що показується в нічному режимі. Головне меню складається з шести іконок, кожна з яких підписана, тож здогадуватися за що відповідає кожна з них не доводиться. Під радіо відведено окремий розділ. У ньому на місці кнопки нічного режиму екрану розташований виклик випадного меню, в якому можна обрати тип хвиль для прослуховування – FM чи AM. Коли обираєш один із пунктів, його фон заповнюється білим кольором. По центру екрана вказується частота обраної радіостанції, зліва і справа від якої – кнопки переходу. За допомогою ближчих до неї можна швидко перейти на станцію, яку система здатна в цей момент зловити. Кнопки з двома стрілочками дозволяють прокручувати кожну частоту вперед (права) чи назад (ліва). Знизу розмістили смужку меню з додатковим функціоналом. Лівіше всіх – кнопка переходу на головну сторінку, справа від неї – виклик меню радіо, ще правіше – «Список» всіх доступних на цей момент станцій. У «Збережені» заносяться всі станції, які водій фіксує в пам’яті системи як найулюбленіші. «Параметри» дають можливість змінити додаткові налаштування програшу радіочастот. До речі, кольори всіх меню фіксовані й стандартним для «Радіо» є такий собі легкий ультрамариновий. Натомість розділ «Медіа» прикрашений фіолетовою підсвіткою. У випадному меню замість вибору типу радіохвиль знаходиться вибір джерела програшу музики: USB, iPod, Bluetooth (BT) й AUX. Якщо джерело підключене до системи, його позначення матиме жирний шрифт. Запустивши композицію з повною інформацією про неї, з лівого боку екрана відображатиметься обкладинка альбому, з якого вона взята, а з правого – деталі програшу: назва пісні, нижче – дрібнішим шрифтом – автор, ще нижче – хронометраж із зазначенням загальної тривалості композиції (справа) і актуального хронометражу (зліва). Під ними – кнопки керування програшем: по центру – пауза, зліва – повернення на один трек назад, справа – перехід уперед. Нижнє меню трохи відрізняється від розділу «Радіо». Головна вкладка підрозділу викликається кнопкою «Програвач», «Список» відображає перелік усіх композицій на пристрої, а «Параметри» дозволяють налаштувати звукові показники. Музика транслюється в салон через чотири динаміка, які знаходяться в нижній частині карт дверей. Небагато, але якістю звучання я залишився задоволений. Розділ «Телефон» забарвлений у блакитний колір. У верхньому випадному меню можна обрати між «Панеллю набору», «Телеф. книгою» і «Списком викликів». У панелі набору отримуємо віртуальний телефонний пульт, справа від якого кнопка виклику, що частково заповнена зеленим кольором. Під останньою знаходиться кнопка відміни введення останніх символів, на випадок якщо під час набору номеру помиляєшся. У нижньому меню залишається лише повернення на головну сторінку. Але не зрозумів, щоправда, навіщо забирати на екрані місце під картинку справа. Якщо не використовувати навігацію, на місцевості можна легко орієнтуватися в розділі «Карта», адже вона в Renault як завжди дуже детальна. При цьому залишається можливість додатково її налаштувати через верхнє випадне меню, відрегулювати решту «Параметрів» за відповідною кнопкою або ж швидко перейти до розділу радіо, натиснувши на вказівку частоти. Перейшовши з помаранчевої «Карти» до червоної «Навігації» маємо можливість вказати конкретну адресу, якщо вона забита в мізки картографії. Автомобіль просить по порядку ввести назву країни, міста, вулиці, перехресної вулиці (якщо така є) і номер будинка. «OK» підтверджує пошук адреси, а повернутися назад у меню навігації можна за допомогою кнопки зліва. Як бачимо по фото, машина не забуває рекомендувати оновлення карт: «Регулярно оновлюйте мапи на renault.naviextras.com». На значку головної сторінки для жовтої кнопки залишилося місце лише під короткий надпис «Налашт», але реальних налаштувань мультимедійки від того не менше. Зокрема, навіть у підрозділі присвяченому «Параметрам дисплея» також до біса функціоналу: три режими яскравості екрана, автоматичний («Автомат»), денний («День») чи нічний («Ніч») режими відображення карти, а також два фони – «Світло» і «Темн». У нижньому меню відбувається перехід між рештою підрозділів налаштувань: «Звук», «З’єднання» і «Система». Звісно, такі системи вже не встановлюються на Duster, проте більша частина функціоналу буде точно такою ж і в новій з деякими сучасними доповненнями. Наприклад, дублюванням екрана смартфона і системою ECO-моніторингу з оцінюванням та рекомендаціями подальшого руху. Від бюджетного Logan до топового Koleos Renault оснащуються пультом позаду керма для дистанційного керування мультимедійкою. Щоправда, порівняно з тим же Sandero, який я нещодавно випробовував, він ширший, адже додалася клавіша Mute між збільшенням звуку (верхня) і його зменшенням (нижня). «SOURCE AUDIO» змінює джерела програшу музики, а «TEL» з двома піктограмами телефонної трубки дає прийняти дзвінок і закінчити його. Позаду клавіш гучності розташували коліщатко, завдяки якому можна обирати різні пункти в меню мультимедіа. Його форма нагадує шестерню, завдяки чому оперувати ним у дорозі комфортно. Кнопка «MODE/OK» у свою чергу переходить в обране меню або підтверджує обрану дію. Верхні та нижня кнопки пульта мають заглиблення, що загалом покращує зручність їхнього використання.
Клімат-контроль Renault Duster
Як і в попереднього покоління, у базовій комплектації Renault Duster кондиціонера немає. Він з’являється з другого рівня оснащення. Водночас для топової версії можна за доплату в 6336 грн. дозамовити і клімат-контроль. Щоправда, наданий нам на тест-драйв Renault Duster його мав як стандартну опцію, хоч і коштував дешевше. Логіка керування кліматом подібна до Renault Kadjar, який я випробовував раніше. Три зручних сріблястих ручки із зубцями в місцях дотику пальців регулюють швидкість вентилятора (ліва), температуру повітря (центральна) і розподіл напрямків потоків повітря (права). Монохромні екранчики вмонтовані в усі три відображають зміни показників, коли крутиш ручки. При цьому всередині центральної захована кнопка увімкнення режиму автоматичного регулювання температури. Якщо ця функція увімкнена, сегмент у нижній частині екранчика буде заповнений білим кольором. Крім цього, між ручками розміщені ще по дві кнопки аналогічних за дизайном до ряду допоміжних над блоком мікроклімату. Між центральною і правою розташували увімкнення кондиціонера (верхня кнопка) і режим рециркуляції повітря (нижня). Обидві мають помаранчеві індикатори. А от верхня кнопка між лівою і центральною ручками відповідає за функцію прискореного розігріву лобового скла. Вона оснащена червоним індикатором.
Кнопка під нею підігріває заднє скло Renault Duster, що може бути корисним узимку. Причому ця функція базова для всіх кросоверів цієї моделі.
Задній ряд
Посадка ззаду може розчарувати надто вертикальним кутом нахилу спинки, проте центральний пасажир тут – далеко не дитина. Людина зростом під 1,8 м. і близько не буде торкатися стелі, а набивка дивана й спинки не така тверда, як у більшості авто для розвинених країн. Усе правильно – Дастер створено для того, щоб перевозити пасажирів і багаж, а не понтуватися. Усі Renault Duster комплектуються трьома задніми підголівниками. Причому всі три в неробочому стані ховаються майже в один рівень зі спинкою. Якщо ж і таке положення не влаштовує, їх можна демонтувати. Для цього потрібно затиснути кнопку в основі однієї зі стійок і потягнути підголівник угору. Положень по суті лише два – опущене й робоче. Але за рахунок висоти підголівника він не потребує додаткових налаштувань. До речі, у версії Ultramarine вони були прошиті блакитною ниткою. Виглядало дуже симпатично!
Крім підголівників, усі три задніх пасажира Renault Duster мають по паску безпеки. Центральному, щоправда, доведеться кріпити пасок у двох точках і тягнутися за ним аж під стелю.
Як передні, так і задні паски безпеки Renault Duster оснащені піротехнічними переднатягувачами. Хоча це не так уже й дивує, адже Renault давно славиться своїм доволі високим рівнем безпеки пасажирів.
Також два крайніх місця в усіх комплектаціях Renault Duster оснащені кріпленнями для дитячих сидінь ISOFIX. Місця розташування їхніх петель позначені спеціальними бирками на спинках.
Мені не дуже сподобалося, що задні електросклопідіймачі мають лише топові Renault Sandero. Хоча з огляду на лімітованість, наша версія їх також мала.
У прайс-листі стверджується, що всі Renault Duster мають повітроводи до заднього ряду сидінь. Це непогана опція для такого класу авто, але я, на жаль, не знайшов жодної згадки про них у самому авто. Або їхні отвори десь хитромудро заховали, або ж у прайс-листі помилка.
Багажник Renault Duster
У двох дорожчих комплектаціях спинку заднього ряду Renault Duster можна скласти в пропорції 1/3 і 2/3. Але за класикою жанру базовий Дастер має цільну спинку. Добре, що вона принаймні складається.
Разом із машиною українські дилери Renault Duster спаковують кожному клієнту фірмову сумку із речами першої необхідності. Це аптечка, вогнегасник, знак аварійної зупинки, буксирувальний трос, світловідбивний жилет, а також робочі рукавиці. Усе це складається в сумку з ручкою для зручного перенесення, а також петлями по обидві сторони, щоб чіпляти до неї пасок. На одній зі сторін зображено лого марки, її назва, гасло, а також жовта вертикальна плашечка, яка на сьогодні є ключовим елементом фірмового дизайну Renault.
Нові технічні опції в оснащенні
Двигуни Renault Duster
На світовому ринку для Renault Duster пропонується доволі широка лінійка силових агрегатів. Але під капот нового покоління перекочували давно знайомі бензиновий 1,6 л. і турбодизель 1,5 л., щоправда, з незначними модернізаціями. Як я уже казав, свою можливість випробувати Renault Duster у варіанті з бензиновим мотором на 1,6 л. і 115 к. с. я проворонив. Тож під час цього тесту обмежився перевіркою характеристик давно знайомого турбодизеля на 1,5 л. і 110 к. с. Інших силових агрегатів для позашляховика не передбачено. Дизель має два варіанти по віддачі крутного моменту. У мене на тесті був менш тяговитий, на 250 Нм. Цей показник залежить від КП, яка йде в парі з мотором. І роботизована механіка здатна переварювати на 10 Нм менше. З іншого боку, верхня полиця моменту доступна на 1750 об./хв., тож у місті, особливо під ухил почуваєшся впевнено. Впевнено та інколи повільно, адже під час переходу з першої на другу коробка любить дотягнути стрілку максимально близько до червоної зони. А на високих обертах двигун гарчить, проте вже абсолютно не розганяє. Між іншим, на це гріх жалітися, адже ми говоримо про класичний K9K, у якого лише 8 клапанів на всі циліндри. Тим не менше, це все одно дозволяє йому не відставати від бензинового 16-клапанного брата й відповідати екологічним нормам Євро-6. Попри те, що обидва силових агрегата приблизно однакові за ходовими показниками, незалежно від компонування з КП і типом приводу, тестова версія була одна з найшвидших і найдинамічніших. Так, вона здатна розвинути 171 км./год. максимальної швидкості, а «сотні» досягає за 11,9 с. Цілком небюджетні характеристики для авто бюджетного сегменту. Вже неактуальна методика NEDC стверджує, що авто викидає в атмосферу 120 г./км. CO2 і витрачає у змішаному циклі 4,6 л./100 км. Першу цифру я ніяк перевірити не міг, але очевидно, що в реальних умовах експлуатації вона дещо вища. А от витрати пального менші від моїх на 0,5 л./100 км. Узявши на тест Duster із цифрою 6 л./100 км. на екрані бортового комп’ютера, за тиждень я зміг її знизити до 5,1 л./100 км. Французький дизель вкотре доводить свою актуальність навіть за нинішніх технологічних реалій.
У ряді кнопок над блоком мікроклімату Renault Duster є одна, на якій написано «ECO». Якщо активувати цю базову для всіх Дастер опцію, то двигун почне отримувати збіднену суміш. Інакше кажучи час, протягом якого форсунка залишається відкритою, зменшиться, а це негативно позначиться на тязі, але позитивно на економності. З іншого боку, якщо намагаєшся подолати крутий схил, функцію «ECO» відключати не потрібно. Електроніка розпізнає потребу збагатити суміш і зробить все автоматично. Крім цього, реакція на натискання педалі газу стане тугішою. Якщо водій недосвідчений або ж не здатен контролювати свої емоції, електроніка ігноруватиме різкість натиснення, а мотор реагуватиме так, неначе насправді водій натискає педаль плавно. А це знову ж таки впливає на економність.
Такому авто як Renault Duster загалом і годиться мати сталевий захист двигуна, але тут він являє собою реально величезний щит, що майже повністю прикриває моторний відсік знизу.
За рахунок такого щитка моторний відсік Renault Duster довше залишатиметься чистим. Особливо, якщо його майбутній власник любитиме поплескатися в багнюці.
А набір сіток у решітці радіатора Renault Duster повинен пропускати під капот і в салон, зокрема, менше пилюки.
Нижня частина кузова Renault Duster вкрита антигравійним захистом, який легше переносить удари каміння з-під коліс. Круто, що всі ці захисти встановлюються навіть у базовій комплектації.
Коробки передач Renault Duster
Коробок передач для Renault Duster пропонується аж три. Щоправда, дві з них – механічні на 5 і 6 швидкостей. Кількість ступенів залежить як від мотора, так і від типу приводу. Наприклад, передньопривідний Дастер з бензинкою має лише п’ять передач. Натомість повний привід вже змушує встановлювати 6-ступеневий варіант. Також не можна замовити турбодизель з п’ятиступкою, лише 6 швидкостей. Хоча це й на краще. У мене на тест-драйві була версія з роботизованою 6-ступеневою механікою EDC з подвійним зчепленням. На жаль, із бензиновим мотором EDC не йде. Про таку КП я писав під час кожного з попередніх тестів Renault, оснащених 1,5-літровим турбодизелем – Megane Sedan, Duster попереднього покоління і дорестайлінгового Kadjar. З бензиновим мотором такий тип КП недоступний. На практиці логіка керування EDC не відрізняється від класичного автомата. Плюс є чесний ручний режим перемикання передач M: штовхнув із нього важіль назад – підвищив швидкість, вперед – знизив. Угору в такому режимі без дозволу водія КП не перемкнеться. На високих ступенях претензій до роботи коробки немає. Перемикання дійсно невідчутні. А от під час старту на першій зчеплення хапає надто різко та ще й після секундної паузи. Через це буває складно дозувати тягу під час заїзду на бордюри або проїзду складної ділянки бездоріжжя.
Незалежно від комплектації, Renault Duster оснащується індикатором перемикання передач. В автоматичному режимі вибору швидкостей у нижній половині екрана бортового комп’ютера вказуватиметься лиш обране положення. Якщо ж перевести селектор у ручний, то на панелі приладів по досягненні мотором певної кількості обертів на хвилину виникатиме підказка у момент найоптимальнішої зміни передачі вгору чи вниз.
Типи приводу Renault Duster
Типи приводу для Renault Duster також суворо підв’язані під конкретні варіанти силових агрегатів. Позитивом нового покоління позашляховика я вважаю наявність повного приводу як для бензинки, так і дизеля. Однак йде таке авто виключно з 6-ступеневою механікою. Решта версій, як і наша, передньопривідні. Між іншим, якщо позашляхові інтенції водія виявляться сильнішими за можливості коліс Renault Duster, у всіх версіях цього авто одне з них можна замінити повнорозмірною запаскою. Вона взута на звичайний сталевий диск і підвішана зовні машини, під підлогою багажника. Звісно, заміна колеса виявиться брудною справою, проте заради повноцінної запаски в наш час можна пожертвувати і не таким. До речі, мені сподобалося, що поверхня шини відокремлена від глушника вихлопної системи тепловим екраном. Інколи мені здається, що румунську лінійку Renault продумують краще і глибше, ніж суто французьку.
Управління Renault Duster
Кермо Renault Duster оснащене електропідсилювачем, проте мені це аж ніяк не заважало. Звісно, у швидкісних поворотах я не відчував приємної протидії, як то буває з гідропідсилювачами, зате компактне кермо невеликого діаметру зручно і приємно крутити під час тісного паркування в місті. Залежно від типу приводу відрізняється діаметр розвороту авто, проте навряд більший на 1 см. показник у повнопривідної версії суттєво впливає на маневреність. Що мені точно складно було уявити в минулому поколінні Renault Duster, то це датчик світла. Тепер ця опція стоїть навіть у базовій версії. Звернув увагу, що керування ним тепер влаштовано інакше. Точніше кажучи, датчиком світла тепер і керувати не потрібно, адже положення «OFF» з підкермового перемикача прибрали взагалі. Його роль виконує «AUTO», яке й тримає активним датчик. За обраним положенням ручки в торці перемикача зручно стежити за допомогою білої мітки справа від неї. Задля зручнішого перемикання на ручці також зробили коло зазубрин.
Як працює круїз-контроль Renault Duster
Renault Duster може оснащуватися як обмежувачем швидкості, так і круїз-контролем. Однак лише у топовій комплектації. В базових це буде тільки обмежувач. Мені пощастило. Хоч я й не випробовував максимально оснащену версію, проте спеціальна комплектація Ultramarine включала в себе обидві опції. Відтак, у звичному для Renault місці – на центральному тунелі – знаходиться перемикач вибору круїзу або ж обмежувача. Лівою його половиною обирається круїз, правою – обмежувач. Перемикач тактильно розділений виступом, тож робити вибір можна навіть всліпу. Свої претензії до такого розташування я висловлював давно, проте його й досі продовжують встановлювати сюди. Подальша робота з налаштуваннями швидкості відбувається за допомогою кнопок на лівій спиці керма. «+» із відповідною піктограмкою фіксує набрану швидкість або ж збільшує це значення на 2 км./год. Відповідно «-» зменшує із таким же кроком. «O» дозволяє перезаписати значення швидкості у пам’яті системи, якщо з якоїсь причини довелося тимчасово відключити круїз та обрати інший режим руху. «RES» навпаки – повертає раніше зафіксоване значення.
Підвіска Renault Duster
Підвіска Renault Duster має великі ходи, що дуже позитивно впливає на геометричну прохідність авто навіть з переднім приводом. З іншого боку, на швидкості та ще й на наших нерівних трасах позашляховик може надто сильно розгойдуватися. Хоча на горбистому шосе з великою кількістю дрібних заплаток Дастер поводиться наче великий аристократичний кросовер. Більше того – його погойдування нагадують рух катера на воді. А от що стосується прохідності, то я сповна зміг оцінити кліренс у 210 мм. навіть не вилазячи на серйозне бездоріжжя. Іноді в реаліях українських міст доводиться долати на авто далеко недитячі ритвини й горби. Пам’ятаючи гранично бідну базову комплектацію минулого покоління Renault Duster, я готовий аплодувати стоячи за наявність системи моніторингу тиску в шинах TPMS. Враховуючи, що авто явно використовуватимуть на поганих дорогах, ця опція знадобиться, якщо шина раптом почне втрачати тиск. Наголошу – система призначена саме для моніторингу, а не контролю тиску. Тобто числові значення авто вам не покаже. Але у випадку, коли тиск впаде нижче зафіксованого мінімуму, Рено Дастер повідомить про це окремим сигналом. Як зафіксувати цей мінімум? Накачуєте колесо до потрібного тиску, сідаєте в машину і кнопкою зміни менюшок бортового комп’ютера переклацуєте до появи на панелі приладів слів «Тиск у шинах SET TPW». Потім затискаєте одну з кнопок на правій спиці керма до звукового сигналу. Все, потрібне значення зафіксоване.
Гальма Renault Duster
Зовсім неочікуваним став відгук гальм. Такої різкої хватки в авто подібного класу я зовсім не сподівався, особливо враховуючи, що ззаду стоять старі добрі «барабани» діаметром 9 дюймів. З іншого боку, спереду встановили дискові вентильовані механізми на 280 мм. Щоправда, для базової версії з бензиновим мотором і 5-ступеневою МКП їхній діаметр чомусь зменшили. Черговий несподіваний, але приємний момент – наявність системи курсової стійкості ESC навіть для версії Base. Вона збирає інформацію з цілого переліку датчиків – контролю швидкості обертання коліс, бокового прискорення і крутизни повороту, яку співвідносить з кутом повороту керма. Якщо Renault Duster повертає не так, як очікує електроніка, в роботу вступає ESC. Вона пригальмовує кожне з коліс настільки, щоб машина повернулася до бажаної траекторії руху. Так само базовою буде й система допомоги під час рушання на схилі HSA. Щоб автомобіль не скочувався назад після того, як водій прибере ногу з педалі гальм, тиск у них утримується ще близько 2 с. Цього цілком достатньо для акуратного перенесення ноги на акселератор і спокійного його натискання, щоб машина рушила вперед, не скочуючись назад.
Незалежно від комплектації Renault Duster завжди оснащується антиблокувальною системою гальм ABS. І традиційно для Рено її блок надійно захований за шаром шумоізоляційного матеріалу під капотом. Принципи роботи ABS давно описані, тому я просто скажу, що ця система не дозволяє колесам заблокуватися в процесі екстреного гальмування. Так, у деяких випадках гальмівний шлях може виявитися довшим, проте у водія завжди є можливість об’їхати перешкоду, оскільки авто залишається керованим.
Невід’ємною частиною ABS є допоміжні системи допомоги під час екстреного гальмування EBA і розподілу гальмівних зусиль EBD. Перша стежить за силою і швидкістю натискання на педаль гальм. Якщо електроніка фіксує подібну ситуацію, але бачить, що педаль все ж натиснута не до кінця, то автоматично збільшує тиск у гальмівній системі, щоб підвищити ефективність процесу гальмування. А от EBD працює глибше. Вона оптимізує зусилля на передніх і задніх колесах у випадку, якщо задок завантажений сильніше, ніж зазвичай. Тоді назад подається більший тиск. За рахунок цього задні колеса не намагаються обігнати передні під час сповільнення.
Висновки і конкуренти Renault Duster
Попри те, що Renault Duster відноситься до румунської лінійки цієї французької марки, на нього поширюється стандартна гарантія у 3 роки або 100 000 км. пробігу.
Та чи змінилися переваги й недоліки нового покоління порівняно з минулим? У своєму експрес-тесті з презентації Duster ще 2018 року я писав, що на фоні старого кросовера мені не дуже подобається робота підвіски новачка. Під час нинішнього тесту, не маючи такого порівняння, я нею лише захоплювався. Як би там не було, нічого кращого на ринку вочевидь поки що немає. А враховуючи певну демократизацію дорожчих опцій для базових комплектацій та й просто нове оснащення, яке раніше не було доступне для Renault Duster, робить це авто знову більше, ніж конкурентоспроможним. Про що говорить і його ціна, адже з-поміж максимально подібних автомобілів, тестовий варіант виглядає найпривабливіше і найдоступніше. Оптимальна за списком опцій версія Zen з мотором і КП як у тестової машини станом на 04.01.2021 коштуватиме 21 141$. Серйозну конкуренцію Duster може скласти японський кросовер Suzuki Vitara, хоча попри здавалося б нижчу ціну в 19 503$ покупець отримає базову комплектацію Gl. Та й під капотом буде не дизель, а бензиновий 1,6-літровий двигун на 117 к. с. поєднаний із 6-ступеневим автоматом. Ідейно, це більше конкурент бензиновому Duster. Vitara може слугувати хорошою альтернативою, якщо утилітарність не є ключовою характеристикою під час покупки. Щоправда, і коштуватиме японець трохи дорожче. З іншого боку, під час детального розгляду Duster я помітив нестачу деяких дуже простих елементів оснащення навіть у топовій версії, наприклад, відсутність регулювання передніх пасків безпеки. Була незначна претензія і до роботи КП на першій швидкості. В усьому іншому Renault Duster дуже збалансований автомобіль, у якого складно виокремити якийсь відвертий негатив.
Технічні характеристики Renault Duster
Характеристики кузова | |
---|---|
Довжина/Ширина (із дзеркальцями заднього огляду)/Висота (з рейлінгами/без), мм. | 4341/1804(2052)/(1687/1678) |
Колісна база, мм. | 2673 |
Передній/Задній звіс, мм. | 841-842/824-826 |
Кут в’їзду/з’їзду, градусів | 30/33-34 |
Кліренс, мм. | 210 |
Передня/Задня колія, мм. | 1563/1570-1580 |
Ширина салону на рівні переднього/заднього ряду, мм. | 1403/1416 |
Похідний об’єм багажника/зі складеними задніми сидіннями, л. | 445/1478 |
Ширина багажника між колісними арками, мм. | 977 |
Споряджена маса (мінімальна-максимальна)/Повна маса, кг. | (1379-1441)/1854 |
Максимальна маса автомобіля з причепом, кг. | 3054 |
Максимальна маса причепа з гальмами/без гальм, кг. | 1500/685 |
Діаметр розвороту, м. | 10,14 |
Об’єм бака, л. | 50 |
Характеристики двигуна | |
---|---|
Тип, модель двигуна | Дизельний із безпосереднім впорскуванням і турбіною, dCi 110 EDC |
Кількість циліндрів/клапанів | 4/8 |
Об’єм, куб. см. | 1461 |
Потужність, кВт(к. с.) / об./хв. | 80(110) / 4000 |
Крутний момент, Нм / об./хв. | 250 /1750 |
Характеристики трансмісії | |
---|---|
Тип КП | Роботизована 6-ступенева з подвійним зчепленням EDC |
Тип приводу | Передній |
Характеристики ходової | |
---|---|
Підсилювач керма | Електро |
Передні гальма, діаметр, мм. | Дискові вентильовані, 280 |
Задні гальма, діаметр, дюймів | Барабанні, 9 |
Розмір шин | 215/65 R16 |
Експлуатаційні характеристики | |
---|---|
Максимальна швидкість, км./год. | 171 |
Розгін 0-100 км./год., с. | 11,9 |
Витрата пального, міський/заміський/змішаний цикл, л./100 км. | 4,5/4,6/4,6 |
Викиди CO2, г./км. | 120 |
Норми токсичності | Euro VI B(R) |
Система зупинки і запуску двигуна Stop&Start | Є |
Режим Eco | Є |