- Можливі відмінності між двома версіями Renault Trafic
- Чи є між різними модифікаціями Renault Trafic зовнішні відмінності?
- Робота над помилками в салоні Renault Trafic
- Легкова техніка Renault Trafic
- У чому переваги Renault Trafic порівняно з конкурентами?
- Технічні характеристики Renault Trafic
Чи є між різними модифікаціями Renault Trafic зовнішні відмінності?
Та все ж спершу кілька слів про зовнішність Renault Trafic. За час виробництва машини останнього покоління кузов чи його дизайн ще не встигли жодним чином змінитися.
Натомість, якщо говорити про відмінність версій (нагадаю, у нас на тесті 140-сильна модифікація, але раніше брали на випробування й 115-сильний автомобіль), то є буквально мінімальні нюанси. Наприклад, на водійських дверях є бейджик dci 140, тоді як на слабшій машині замість числа 140 – 115. Разом із тим потужніший автомобіль додатково має надпис Energy. Чи означає він якісь додаткові плюшки тестового варіанту? Навряд, скоріше зайва акцентуація на силі двигуна.
Також, порівняно з попередньою, зеленою, тестовою машиною, помітив, що раніше нижня частина задніх дверей була обшита накладками із зернистого поліуретану товщиною 4 мм. Тепер же цих накладок немає. Переглянувши додаткові матеріали по моделі, зрозумів, що це додаткова опція, яку пропонують за доплату. Що справедливо і, загалом, знадобиться майбутньому власнику. Те ж стосується і дефлекторів вікон на передніх дверях – на цій тестовій машині їх також не було.
З-поміж незначних негативних нюансів хотілося би згадати лише два моменти. На жаль, задні стулки дверей мусять закриватися у суворо визначеному порядку – спочатку права, потім ліва. Якщо робити навпаки – замок на правій створці буде зішкрябувати фарбу на лівій. У цьому зв’язку довго не міг зрозуміти, чому по центру одних із задніх дверей знаходиться невелика вм’ятина та скол. Спершу губився у здогадках, що ж таке інші журналісти мали робити з машиною, щоб він тут з’явився. Але навіть не надто пильне дослідження схеми закривання дверей дозволило це усвідомити – вони явно намагалися закрити праву стулку другою. Щодо другого моменту – далеко не завжди мої пасажири з першого разу могли закрити бокові зсувні двері, адже ними треба було добряче гупнути. А оскільки здебільшого в салоні сиділи представниці прекрасної половини людства, для них це іноді було зробити важко, особливо зсередини. Тут я би додав міцну й велику ручку, за допомогою якої було би легше тягнути двері, або ж просто переналаштувати замок.