Найчастіше ми їздимо по сухих дорогах, на яких добре видно усі ямки, горби та інші недоліки покриття. Навіть після дощу часто-густо автомобілі своїми шинами і постійним рухом по мокрій ділянці фактично висушують поверхню асфальту. Однак є доволі значна частина часу, коли водій змушений користуватися мокрою дорогою, що несе свої небезпеки, і ризик потрапити в ДТП стає значно вищий. Тому сьогодні низка простих порад від business.ua, якими може скористатися будь-який власник авто.
По-перше, як не дивно, але значно більшу небезпеку часто являє собою маленький дощик, який лише трохи змочує поверхню дороги. Справа в тому, що на асфальті накопичується пил, бруд, а також різні автомобільні відходи мастильного типу, які, змочуючись, утворюють слизьку плівку на дорозі. Таким чином треба уникати будь-яких маневрів, які можуть перевести машину в стан заносу чи зносу якоїсь із вісей, наприклад, плавно перемикати передачі на відповідних обертах і швидкості, акуратно гальмувати.
Часто навіть у найшвидшому режимі склоочисники вже не можуть справитися із сильним потоком води, що ллється з неба. Таке буває нечасто – особисто я потрапляв у такі ситуації один чи два рази в житті. В таких умовах важко контролювати ситуацію навколо автомобіля, тому імовірно доречніше перечекати зливу, тим паче, що дуже сильний дощ найчастіше швидко зупиняється.
Традиційною порадою буде знизити швидкість під час дощу, якщо стояти ви з тих чи інших причин не бажаєте. Через погіршену видимість на меншій швидкості у вас буде більше часу зреагувати на зміну обстановки. Також рекомендується увімкнути ближнє світло фар – так ви зробите себе помітнішим для інших водіїв. За час нетривалої практики руху з увімкненим світлом протягом зимової пори в Україні деякі водії позитивно оцінюють виділення себе на дорозі за допомогою освітлення. Сам досить часто ідентифікував авто у дзеркальці заднього огляду лише за допомогою увімкнених ДХВ чи режиму ближнього світла на інших авто.
Бажано підтримувати постійну швидкість, а якщо треба її змінити, то робити це нерізко, оскільки шини можуть прокручуватися на слизькій поверхні, втрачаючи контакт з дорогою. Доволі банальною буде порада об’їжджати калюжі. Будь-яка з них може приховувати яму різної глибини й небезпеки. Одного разу легковажно поставившись до однієї з таких калюж, я втрапив на досить значній як для дощу швидкості у величезну яму усіма колесами автомобіля. Того разу обійшлося, але тепер є наука на все життя – удар був надзвичайно сильний. Зрештою, ніхто не відміняв таке поняття, як аквапланування, коли шина вже не в змозі розрізати поверхню води і фактично прослизає на ній.
Якщо проїзду калюжі не уникнути, то варто форсувати її обережно на малій швидкості. Тут небезпеку становить не стільки можлива яма, скільки хвиля, яку підіймає автомобіль перед собою, проїжджаючи водяну перешкоду. Вода може потрапити через повітрозабірники у двигун і спричинити так званий гідроудар, а він у свою чергу здатен повністю вивести двигун з ладу.
Також після проїзду калюж варто злегка натискати на педаль гальма, щоб трохи висушувати гальмівні механізми, оскільки волога, скажімо, на гальмівному диску погіршує роботу дискових механізмів і збільшує шлях до повної зупинки. Фактично це добре робити навіть не проїжджаючи глибоких калюж, час від часу “протираючи” гальма від вологи.
Щоб не було неочікуваних проблем у дощову вологу погоду варто слідкувати за станом склоочисників, рівнем омиваючої рідини у відповідному бачку, а також адекватною роботою кондиціонера, який допоможу уникнути впрівання скла з внутрішнього боку, висушуючи повітря.
