Головне науково-експертне управління Верховної Ради рекомендувало повернути законопроект №2562 від 06.04.2015 розробнику на доопрацювання у зв’язку з невідповідністю його норм чинному законодавству.

Згідно з процедурою прийняття Законів України після реєстрації будь-якого законопроекту він зобов’язаний бути перевірений Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради. Цей орган перевіряє законопроекти на відповідність чинному законодавству, знаходить розбіжності та вносить пропозиції щодо їх усунення. Розглянувши законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» №2562 від 06.04.2015 (суб’єкт законодавчої ініціативи – Кабінет Міністрів), юристи дали такий висновок: «Законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій».

Найбільше критики юристи парламенту висловили щодо скасування презумпції невинності при розгляді адміністративних порушень. «Не можна погодитися з відміною в законопроекті презумпції невинності для всіх осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності (ст. 9-1 КоАП в редакції законопроекту) і фактичним введенням в законопроекті “презумпції вини” власника транспортного засобу (особи, за якою зареєстровано транспортний засіб)», – йдеться в експертному висновку. Зазначені положення є юридично неприйнятними з кількох причин.

Тлумачення статті 14-2 КУоАП (в редакції проекту) дозволяє зробити висновок, що до відповідальності за порушення будь-яких правил дорожнього руху, зафіксованих за допомогою фото- та відеозйомки в автоматичному режимі, будуть залучатися особи, на яких зареєстровано транспортний засіб, а не особи, які керували ним (водії ТС) і зробили відповідне правопорушення. Згідно зі ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Хоча Основний Закон України прямо не встановлює презумпції невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, однак очевидно, що принцип невинуватості особи повною мірою стосується й осіб, обвинувачених у вчиненні адміністративних правопорушень, за які настає відповідальність карального (а не компенсаційного) характеру. Дана позиція є усталеною і отримала відповідне відображення в науці адміністративного права.

Обов’язок відповідних органів держави доводити провину особи у вчиненні адміністративного правопорушення слід виводити також з поняття адміністративного правопорушення(ст. 9 КоАП) і вимогами ст. 280 КоАП, відповідно до якої орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративному покаранню і т. д.

Якщо впровадити норму «презумпції вини» до всього Кодексу, то, наприклад, будь-яка особа за найменшої підозри (якщо на відео про вчинення крадіжки із супермаркету буде зафіксована особа за зовнішніми ознаками схожа на затриману особу) може бути притягнута до відповідальності за дрібне викрадення чужого майна. При цьому обвинувачена особа змушена буде доводити, що це не вона вчинила правопорушення.

«Враховуючи викладене, – йдеться в експертному висновку, – вважаємо, що основна концептуальна ідея законопроекту, яка полягає у встановленні презумпції вини власника транспортного засобу або особи, яка його ввезла на територію України … є помилковою, а її реалізація може спричинити серйозні порушення прав людини у разі притягнення до відповідальності не тільки за автотранспортні правопорушення, а й за будь-яке правопорушення взагалі».

Юристи також не в захваті від того, що законопроектом пропонується покласти відповідальність за порушення ПДР на юрособу та зняти «вилку» штрафів. Також не знайшла підтримки ідея безкарно порушувати ПДР, поки водій не використає 150 штрафних балів. Крім того аналітики відразу ж знайшли «дірку» в законодавстві, згідно з якою водій зможе порушувати навіть більше, ніж на 150 балів.

Юристи також фактично вказали на неправдиві дані в пояснювальній записці до законопроекту. Зокрема, в ній зазначено, що прийняття законопроекту не спричинить ніяких бюджетних витрат. У той час для введення автоматичної фіксації в дію доведеться витратити гроші з держбюджету на розробку відповідного програмного забезпечення, докупити комп’ютерну техніку та обладнання для неї, працевлаштувати операторів і т. п. Тому крім доопрацювання до законопроекту необхідно буде додати відповідне фінансово-економічне обґрунтування і вказати джерела покриття бюджетних витрат.

Іншими словами, навіть не дійшовши до першого читання, законопроект про автофіксацію порушень ПДР повинен бути перероблений. Тому найближчим часом навряд варто очікувати його прийняття народними обранцями.