Mitsubishi ASX, тест-драйв: респектабельний кросовер для молоді

Коли кілька років тому побачив фото Mitsubishi ASX, ще тоді, коли він тільки поступив на український ринок, то машина не справила взагалі жодного враження – ні позитивного, ні негативного. Автомобіль виглядав просто як черговий комерційний, але досить правильний маркетинговий хід японської компанії. Дійсно, Outlander з кожним поколінням ріс, а молодь була позбавлена якогось «драйв-кару», до того ж останній Colt якось не пішов на нашому ринку. Відповідно найрозумнішим кроком було зайти у популярну нішу компактних кросоверів. Причому кроком розумним, і, як виявилося пізніше, після візуального знайомства з Mitsubishi ASX у центрі Києва, кроком естетично правильним та доречним.

День 1 з Mitsubishi ASX

Тим не менше ще з самого початку не чекав нічого особливого від цієї машини. А що цікавого може запропонувати формально схожий на інших кросовер з типовими габаритами, типовою технічною частиною і доволі типовою зовнішністю (виділяється хіба що решітка радіатора і агресивний погляд фар, що надає Mitsubishi ASX надзвичайно стрімкого вигляду спереду). Однак вже відкривши двері зрозумів, що ця машина не настільки проста, як здавалося, коли оглядав її зі сторінок журналів та інтернет-видань. Найперше, що хочеться сказати про неї – це те, що вона зроблена якісно. Так, твердий пластик тут є, але переважно у тих місцях, куди пасажири рідко дотягуються. На рівні плечей автомобіль оснастили приємним на дотик м’яким пластиком, що дає надію на подальшу експлуатацію авто без зайвих звуків та шумів. Шуми! Закривши двері, їх фактично не чуєш. ASX, як на свою ціну та позицію в модельному ряді виробника, досить непогано шумоізольований. Більше того, автомобіль додає приємних звуків: сигналізація про непричеплений пасок безпеки й увімкнених габаритів не нервує, навпаки виконує свою пряму функцію – повідомляє про те, на що дійсно треба звернути увагу.

Ще більше здивувала машина, коли сів усередину. Мало який автомобіль вищого класу надає стільки простору над головою і у плечах. За це слід похвалити конструкторів, які оптимізували внутрішній простір. До того ж наявний широкий діапазон регулювань сидіння по висоті та керма по вертикалі і в глибину.

 

Сподобався широченний і достатньо глибокий бардачок, куди повлазять усі необхідні документи, а зверху і предмети першої необхідності не дуже великого розміру. Якщо постаратися, то сюди вміститься навіть аптечка.

 

Першопочатково деякі труднощі викликав масивний капот, який видавався дуже великим, через що удвічі обережніше заїжджав у вузькі подвір’я та маневрував між автомобілями. Забігаючи наперед, одразу скажу, що пізніше він перестав помічатися взагалі, а коли потрапляв у поле зору, то скорше додавав машині спортивного стилю, адже складалося враження, що з капота випирає величезний повітрозабірник.

Підсумком позитивних вражень від авто цього дня стали його витрати пального. Їдучи по київській набережній зі швидкістю в середньому 80 км./год., бортовий комп’ютер поступово опустив цифру споживання пального до 4,8 л./100 км.. І це для далеко не найменшого 1,6-літрового двигуна потужністю 117 к. с.!

Вантажачи ввечері Mitsubishi ASX у дальню дорогу, виявив досить серйозний недолік компактного авто: його багажник середній для машин такого класу, але виявився недостатньо практичним через не найкращу організацію простору. Скажімо, багато місця займає повноцінне запасне колесо (щоправда, на сталевому диску), через що рівень завантаження багажного відділення знаходиться дещо високо, а всередині самої запаски, куди можна було би напхати багато м’яких речей, якийсь незрозумілий «тюльпанчик» з пластику, в якому не лежить жоден інструмент. Він просто займає корисний простір. Недостатньо вільного місця виявилося і вище лінії полички багажника. Не надто допомогла складена половина заднього сидіння. Місця все одно було недостатньо, тим паче поличка виявилася масивною і також зайняла багато місця поперек салону. З іншого боку на ній розмістили городину в коробках – як би там не було, але це зайва горизонтальна поверхня.

День 2

Все готове, запаковане, можна вирушати в дорогу. І тут мене чекало ще одне розчарування. Я обожнюю слухати в автомобілі музику з флеш-накопичувача, тому в мене не було сумнівів, що я зможу скористатися своєю підбіркою і тут. Але був щиро здивований, коли типова мультимедійка Mitsubishi не дала мені можливості обрати зчитування з USB-роз’єму, лише з AUX. Довелось нашвидкуруч заповнити miniSD-картку і, вставивши її в мобільний, я був забезпечений збіркою найкращого у музиці станом на 2015 рік J. Для цього я також поцупив дома «шнурок» до AUX від музичного центру. Він виявився занадто довгим та погано згинався, однак завдяки великому відділенню боксу в підлокітнику, де й знаходиться роз’єм, вдалося запихнути туди весь провід. Цікаво, що в корпусі боксу зроблений виріз якраз для того, щоб пропустити через нього провід, коли кришка підлокітника закрита. Дрібниця, але приємно. Адже одразу під ним знаходиться ніша підстаканника, яка використовувалась у якості підставки для мобільного телефону. Отже, я міг безперешкодно отримувати естетичну насолоду, поділяючи її з ріднею, яка, я певен, також прониклася красою музики, що грала з динаміків аудіо системи, і мого специфічного музичного смаку J. Однак після тривалих коментарів рідних, на зразок, «Ідея хороша, реалізація не дуже», «Довго ще це буде грати?» і «Можна я включу своє?», я був змушений впустити трохи ретро в салон через динаміки і на деякий час Mitsubishi ASX став форпостом культури 1980-х.

Погода для поїздки виявилася нікудишньою: 5 разів дорожні умови мінялися з піднесено сонячних до снігових хуртовин, які замітали так, що видимість падала до найближчих метрів 100. Треба визнати – незалежно від обставин машина завжди чітко тримала траекторію руху, хоч і доводилося на швидкості під 90-100 км./год. робити маневри з об’їзду зненацька виниклих ям. Та коли я все ж потрапив у одну з таких, я був здивований, оскільки замість передачі на кузов жорсткого удару відчув хіба що якусь віддалену вібрацію на кермі та незначне похитування кузова над рівнем дороги. Це перший автомобіль у моєму житті, який настільки комфортно долає такі часті на наших шляхах ями, заплатки та бугри.

Чесно кажучи пізніше ця чудова здібність Mitsubishi ASX зіграла злий жарт з городиною, яка мирно їхала ледь не півдороги на поличці багажника, що лежала поперек усього салону. Мирний стан закінчився тоді, коли перед черговим поворотом на швидкості близько 80 км./год. я несподівано виявив глибоченну яму. Звісно, довелося різко гальмувати і так само різко повернути кермо вправо, а потім вліво. Таких фізичних перевантажень незакріплений багаж не витримав і вся земля з горшків із городиною полетіла на третього пасажира. Відтак, половина часу для обіднього перекусу пішла на витрушування родючого українського чорнозему з салону машини.

Чим ближче наближався до пункту призначення, тим дороги ставали все гіршими. Зрештою, їхній стан почав більше нагадувати злітну смугу нинішнього Донецького аеропорту, яку найкраще долати на напівубитих «Жигулях», що місцеві й робили, поки я вимальовував зигзаги. Тут суттєво рятував великий кліренс у 190 мм, причому переднього приводу цілком вистачало для долання глибоких калюж і болота, на яке місцями перетворився асфальт родом у кращому випадку з 1990-х.

Попри це все машина доставила багаж майже повністю цілим.

День 3

Випробування сільськими незаасфальтованими дорогами я почав ще з другого дня.

Є у мене один пунктик – ненавиджу брудні машини. А оскільки з дороги Mitsubishi ASX досить сильно забруднився, особливо вздовж крил та дверей, довелося позичити у бабусі шланг, яким вона влітку поливає рослини у спеку, та нашвидкуруч, до темноти, трохи змити грязюку. Коли вже закінчував мийку раптово пішов сніг і буквально за пару хвилин накидав гарний, рівний шар на землі, створивши надзвичайно приємні краєвиди на фоні ще голих дерев. Тому вирішив не гаяти часу і завезти машину на стадіон поблизу для фотосесії. Але тут вже дався взнаки передній привід. Справа у тому, що дорога на цей стадіон проходить по невеликому підвищенні, і через сніг і болото з першого ж заїзду я забуксував. Ну нічого, скотився назад, якраз настільки, щоб трохи розігнатися. Але й наступного разу нічого не вийшло. На жаль, не вийшло і з подальших спроб, машина вперто буксувала, не доїхавши до верху буквально метр. Не допомагали жодні розгони, а знайти ненакатану траєкторію було неможливо, бо доріжка обмежена з одного боку городами, а з іншого рівним рядом кущів та дерев. Що ж, напевно я захотів забагато від хорошого, але міського паркетника.

Та все ж найбільш образливим було не це. Машина знову була заляпана по вуха в болото. Але я її вже не мив. Закрив і пішов додому спати.

Наступний день приніс сонце і безхмарне небо. Тому по місцевих болотяних стежках я вирішив об’їздити місцеві цікаві місця: тутешній горб, відомий двома каменями, походження яких сягає ще часів стародавнього Сарматського моря, що колись вкривало значну частину Поділля, а також цікавий тим, що з нього видно усю округу. Видно не лише село, яке півколом в’ється навколо річки Смотрич, але й труби заводів Кам’янця-Подільського. Mitsubishi ASX заїхав туди не без проблем, адже я знову почав нахабніти, поставивши машину під ухил, а потім спробувавши стартувати з місця. Тим не менше авто повільно, але впевнено помісило грунт і траву й рушило.

Відвідав я й місцеве легендарне джерело, так звану ринву, з якого протягом багатьох років тече не зупиняючись вода. Вважається, що вона має лікувальні властивості, а місцеві подейкують, що нею лікували ангіну.

Підсумовуючи день, можна охарактеризувати Mitsubishi ASX як надзвичайно надійного друга, який пожертвує своїми звичками і зручними умовами заради того, щоб водію було комфортно дістатися з однієї точки в іншу. Однак не можна переоцінювати можливостей цього друга. Адже це інтелігент у костюмі, який на деякий час взуває гумові чоботи. Недовго в них проходивши, він знову змінює їх на туфлі та йде у місто по справах.

День 4

На зворотньому шляху з села до Києва отримав змогу більш об’єктивно оцінити Mitsubishi ASX на досить пустих заміських трасах. І мушу визнати автомобіль показує себе прекрасно як на покручених шосе регіонального значення з безліччю ям, так і на швидкісній чотирисмуговій дорозі, яка веде з Житомира до Києва. Вкотре переконався, що машина дозволяє їхати трохи швидше на ділянках, обділених увагою дорожників. При цьому можна не боятися за диски – шини мають високий профіль, він убезпечить від надмірно жорсткого контакту з нерівностями дороги.

Але найбільш приємно було їхати по швидкісній ділянці. Прилаштувавшись за якимось тихоходом і дочекавшись вільної лівої смуги, різко виїжджаю у сусідній ряд і тисну на газ. Машина з підбадьорливим стрекотом невеликого 1,6-літрового мотору підхоплюється і нехай не дуже швидко, але впевнено починає розганятися. Особливо приємно це робити у плавному повороті. ASX настільки чітко тримає вказану траекторію, що відчуваєш себе не в компактному кросовері, а у спритному гарячому хетчі. І це все за доволі скромного апетиту – протягом мого шляху він коливався від 5,8 до 6,2 л/100 км.

Попри надзвичайну втому від дороги, вийшовши з авто під рідним будинком, розумів, що мені було приємно здійснити цю подорож саме за кермом Mitsubishi ASX.

День 5

Наступний день був проведений не в дорозі, а в типовому режимі дім-робота, робота-дім. На міських дорогах машина почуває себе більш, ніж впевнено, як і її водій. Звісно, 117 к. с. – далеко не та потужність, з якою почуваєшся впевнено на міжсвітлофорних відрізках. Щоб триматися в ритмі тих, хто завжди поспішає, слід давити педаль газу в підлогу і оперативно перемикати передачі.

Але для мене Mitsubishi ASX був цікавий не своєю динамікою чи максимальною швидкістю. Мене, як прихильника акуратної, економної їзди цікавило, наскільки економним він виявиться в місті. На жаль, свій попередній рекорд у 4,8 л повторити не зміг, але витратна цифра бортового комп’ютера твердо трималася на рівні 5,2 л/100 км.

Еластичність двигуна дозволяла на переважній більшості відрізків, у тому числі й під гору, їхати на третій передачі. Добре, що вона тягне як з низів, так і зверху.

Немаловажливим для мене виявився і момент стилістичної естетики машини в умовах міста. Колір типу «мокрий асфальт», який спершу мене дуже розчарував як дуже непримітний і простакуватий, надзвичайно личить цій маленькій машинці посеред мегаполісу. Одним словом – автомобіль для міста в усіх значеннях цього слова.

День 6

Останній день тест-драйву Mitsubishi ASX був для мене сумним і хорошим водночас. Мені було шкода віддавати настільки універсальний автомобіль, який не підвів мене в умовах сільського бездоріжжя, не давав пасти задніх на швидкісній трасі, органічно тримався у міському потоці. Тому просто необхідно було завершити цей день якось особливо, не так, як звичайний робочий день. Саме з цієї причини разом з коханою дівчиною вирішили піти в кінотеатр. Після перегляду фільму надзвичайно приємно відшукати посеред запаркованих автомобілів блискучий стрімкий кузов, який відбиває вогні вечірніх ліхтарів у центрі міста, сісти у теплий, зручний салон і не поспішаючи вирушити додому, проклавши маршрут через Дніпровську Набережну. Перед цим спустилися по Володимирському спуску, з якого відкрилося затихаюче місто, що потроху поринало в сон. І, напевно, слова дівчини: «Це найкращий вечір у моєму житті!» сповна описують мої враження від вечірнього сеансу в кіно та нічного міста. Але особливо від Mitsubishi ASX, до якого усього за 6 днів я дуже сильно звик, буквально зрісшись з ним. Тепер мені точно відомо, що існує автомобіль, який підходить мені майже за всіма параметрами.

 

Протягом усього тест-драйву намагався знайти якісь суттєві недоліки у салоні автомобіля, у його дизайні, у його поведінці на дорозі… Але це було складно. Буквально з перших кілометрів моє ставлення стало упереджене і я не міг дивитися критично на нього. Mitsubishi ASX неначе людина, усі позитивні якості якої розкриваються у її поведінці, у її вчинках, відповідальності. При цьому зовні вона може бути подібною на тисячі інших, таких самих людей. Mitsubishi ASX неначе вірна, надійна жінка: лише ти знаєш, чого так її любиш, тоді як інші бачать тільки доволі буденну зовнішність.

 

Загальні дані
Тип кузова	універсал
Дверей/місць	5/5
Габарити, Д/Ш/В, мм	4295/1770/1625
База, мм	2670
Колія передн./задн., мм	1525/1525
Кліренс, мм	195
Маса споряджена/повна, кг.	1300/1870
Об’єм багажника, л.	384/1219
Об’єм бака, л.	63
Двигун
Тип	бензиновий з розподіленим впорскуванням
Розт. і к-сть цил./кл. на цил.	R4/4
Об’єм, см. куб.	1590
Потужність, к. с./об./хв.	117/6000
Макс. об. мом., Нм/об./хв.	1547/4000
Трансмісія
Тип приводу	передній
КП	5-ст. мех.
Ходова частина
Гальма передні/задні	диск. вент./диск.
Підвіска передня/задня	незал. типу McPherson/незал. багатоважільна
Підсилювач	електро
Шини	215/65 R16
Експлуатаційні показники
Максимальна швидкість, км./год.	183
Розгін 0-100 км./год., с.	11,4
Витрата траса-місто/ комб., л./100 км.	8-5/6,1
Гарантія, років/км.	3/100000